Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України

Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з мстою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.

Україна до встановлення в 1991 р. суверенітету була колоніальною, залежною від московського імперського цен¬тру країною. У структурі економіки гіпертрофовано доміну¬вали важка індустрія, військово-промисловий комплекс, міцно прив'язані до господарства Росії. По-хижацькому експлуатувалися родовища природних ресурсів (наприклад, природний газ Прикарпаття). Міжнародна торгівля велася через центральні союзні міністерства. Москва перетворилась у панівний розподільчий монстр, який щедро розтриньку¬вав валютні кошти на сумнівні цілі (комуністичним парті¬ям, владним структурам країн так званої соціалістичної орієнтації, на афганську авантюру тощо). Мовний та освіт¬ній (русифікація), інформаційний (система дезінформації), культурний та екологічний колоніалізм і етноцид щодо ук¬раїнської нації тільки доповнював цей диявольський симбі¬оз фальшивого соціалізму, злочинної КПРС (та ЇЇ лан¬ки — Компартії України) і колоніалізму.

Поступове входження України у світовий економічний простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних, госпо-дарських і технологічних зв’язків з іншими країнами світу. За їх допомогою господарство України становить єдину господарську систему, яка розвивається на основі суспiльного по¬дiлу працi.

Займаючи територiю менше 1 % земної кулi, Україна має 5% природних pecypciв cвiту. Зокрема, її запаси марганцю становлять 80% і його запасiв у Європi. Проте вона не може повністю задовольнити cвoї потреби за рахунок власних pecypciв. Україна й надалi iмпорту¬ватиме нафту та горючий газ, лiс i лiсоматерiали, бавовну, деякi кольоровi метали, вовну і iншу продукцiю.

3. СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ.

У системi мiжнародного подiлу працi Україна спецiалiзується на виробництвi машин (лiтаки, судна, ракетно-космiчна тexнiкa, тан-кобудування), продукцiї чорної металургiї (залiзна і марганцева руди, прокат), продукцй АПК, особливо харчової (цукор, борошно, олiя, м'ясо, молоко, овочевi консерви, кондитерськi вироби), виробництвi xiмiкaтів, цементу.

Україна має висококвалiфiкований науково-технiчний i техно¬логiчний потенцiали в лiтакобудуваннi. Серед семи розвинених країн світу вона має повний цикл проектування й виробництва лiтакiв.

За два ocтaннi раки випущено три принципово новi моделi лiтакiв ¬Ан-70, Ан-140 та Ан-38, що вважаються перспективними моделями XXlст.

Великi можливостi для виходу на мiжнародний економiчний простiр має вiтчизняна ракетно-космiчна галузь. Вже нинi реалiзують¬ся мiжнароднi програми ракетно-космiчного комплексу морського базування «Морський старт» i «Глобалстар», де застосовуватимуть¬ся Українські ракетоносії «Днiпро», «Зенiт» i «Циклон», здiйснюється низка iнших мiжнародних проектiв"

Девять суднобудiвних заводiв України спроможнi виконувати замовлення на будiвництво сучасних суден (транспортних, рибо про-мислових), суден технiчного флоту, вiйськових кораблiв, а також забезпечити весь комплекс послуг з їx ремонту".

Реалiзуються проекти розвитку танкобудування. Україна вхо¬дить до п'ятiрки країн світу iз замкнутим циклом виробництва цiеї складної i високотехнологiчної продукцiї. За технiчними характерис¬тиками Українські танки не лише не поступаються передавим свiтовиманалогам, а й за багатьма параметрами перевищують їx.

Високотехнологiчнi конкурентоспроможнi виробництва є i в iнших галузях машинобудування, зокрема, в приладобудуваннi, ви¬робництвi енергетичного устаткування та важкому машинобудуваннi, в окрмих галузях чорної та кольорової металургiї.

Значними є потенцiйнi можливостi України у виходi на cвітовий ринок з продукцiєю АПК, зокрема на ринок зерна, цукру, олiї.Зовнiшньоекономiчна полiтика України щодо експорту зерна має враховувати шалену конкуренцiю на cвітовому ринку зерна i можливий у зв'язку з цим усiлякий опiр з боку iнших країн-експортеpiв цiєї продукції. Це пов'язано зобмеженою ємкiстю cвітового ринку продовольчогого й фуражного зерна - близько 185 млн. т. Iз загального обсягу експорту пшеницi 75% припадає на Аргентину, Австралiю, Канаду i США та країни ЄС, у тому числi Францiю, а на США - 64% всього експорту зерна кукурудзи. Серйозними конкурентами Укpaїни на ринку зерна з постсоцiалiстичних країн є Угорщина, Казахстан, Польша.