Інтеграція України у світове господарство

План:

1.Об'єктивні основи зовнішньоекономічних зв'язків України

2.Основні напрями, форми і суб'єкти зовнішньоекономічних відносин України

3.Роль економічної реформи в інтеграції України у світову економічну систему

4.Література

Об'єктивні основи зовнішньоекономічних зв'язків України

Розбудова незалежної України об'єктивно потребує входження її у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин на принципах рівноправності та взаємної виго¬ди у співробітництві.

Дипломатичне визнання молодої Української держави більшіс¬тю країн світу прискорює й урізноманітнює розвиток її зовнішньо¬економічних відносин. Однаковою мірою це стосується як молодих незалежних країн, що утворилися на основі колишнього СРСР і переходять до ринкового тину відносин, так і держав розвинутої ринкової економіки та країн, що розвиваються.

Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господар¬ство і розвитку її міжнародних відносин безпосередньо випливає передусім з потреб використання у національній системі відтво¬рення міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ринкової економіки країни з метою її розвитку і зростання багат¬ства суспільства. Така необхідність сприяє формуванню ефектив¬ної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв'язки в процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють та¬кож комплекс екологічних проблем, що розв'язуються спільними зусиллями. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин від¬криває додаткові можливості у створенні належних умов для задо¬волення життєвих потреб народу України.

Поряд з об'єктивною необхідністю інтеграції України у світове господарство та розвитку ЇЇ зовнішньоекономічних відносин існу¬ють і об'єктивні можливості для таких процесів. До них насампе¬ред належить економічний потенціал нашої країни, що дає підста¬ву для належної участі у міжнародному поділі праці.

Об'єктивною можливістю для інтеграції у світове господарство є вироблення механізму зовнішньоекономічних зв'язків, по-пер¬ше, на макрорівні — загальнодержавному; по-друге, на мікрорівні підприємств; по-третє, на глобальному та регіональному макрорівнях через участь у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях 00Н і регіональних економічних об'єд¬наннях типу Чорноморської зони співробітництва. Поєднання об'єк¬тивної необхідності та об'єктивних можливостей входження Украї¬ни у світове господарство робить цей процес закономірним.

Відомо, що енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності. Досягти його Україна може, якщо візьме курс на модернізацію наявних і спорудження нових сучасних екологіч¬но чистих вугільних та газотурбінних електростанцій, на розвиток власного енергетичного машино- та котлобудування, скориставшись вітчизняними науковими та виробничими здобутками й досягнен¬нями високорозвинутих країн. Без розвитку відповідних форм зов¬нішньоекономічних відносин зробити це практично неможливо.

В умовах формування сучасної моделі міжнародного поділу праці (МПП), основу якої має становити якісно оновлена технологічна база виробництва, Україна повинна поступово, цілеспрямовано розв'язувати проблеми ефективної участі у МПП, використовуючи зовнішньоекономічні зв'язки для реалізації національних економіч¬них інтересів.

Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП, Слід зауважити, що в геологічному і гідрогеологічному ас¬пектах територія України слабко вивчена, зокрема її глибинну бу¬дову досліджено лише на 10 відсотках території,

З історичних джерел відомо, що організовані суспільства, які існували на нинішній території України, завжди підгримували еко¬номічні зв'язки із зовнішнім світом. Тож з огляду на власні куль¬турні та історичні традиції Україна має всі можливості для того, щоб стати рівноправним членом європейської спільноти.