Динаміка населення земної кулі

Головними напрямками досліджень географії населення є вивчення його регіо¬нальних кількісних характеристик; відмінностей статево-вікового, соціального, етнічного, релігійного складу; особливостей розселення та сучасного стану урбанізації, якості та характеру використання трудових ресурсів у країнах і регіонах.

Нині населення світу становить понад 6 млрд. чоловік. Воно постійно зрос¬тає за рахунок відтворення (див. дод. табл. 4 ст. 29). Відтворення (природний рух) населен¬ня  це сукупність процесів народжуваності і смертності, які визначають розміри природного приросту. Від динаміки природного приросту залежить характер без¬перервного відновлення людських поколінь.

Природний приріст  це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищен¬ня народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від наро¬джуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення (Див. дод. ст. 26 мал. 1 ).Залежно від соціально-економічних умов життя людей, співвідношення по-каз¬ників народжуваності, смертності та природного приросту складається по-різно¬му. Для населення країн, що перебувають на низьких рівнях економічного роз¬витку, характерні високі показники народжуваності і смертності, а відтак  низький природний приріст. Епідемії та стихійні лиха ще більше погіршують си¬туацію. З початком тих чи інших суспільно-економічних перетворень по¬ліпшується якість життя, кращим стає медичне обслуговування, і це сприяє істот¬ному зменшенню показників смертності. З розвитком процесів індустріалізації та урбанізації починають зменшуватися і показники народжуваності. Кожному з етапів перебігу цього демографічного переходу притаманна своя ситуація у відтво¬ренні населення. В наш час у світі переважають два типи відтворення населен¬ня. Для першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту (до 12 чоловік на 1000 жителів). Як наслідок  велика частка старших вікових груп у структурі населення. Цей тип характерний для більшості країн Європи, Північної Америки. Другий тип відтворення власти¬вий країнам Азії, Африки та Латинської Америки. Для нього характерні порівня¬но високі показники народжуваності, стабільні на певному (часто низькому) рівні показники смертності та високий природний приріст (понад 12 чоловік на 1000 жи¬телів). У цій групі висока частка молод-ших вікових груп у структурі населення. Так, природний приріст населення в розвинутих країнах Західної Європи та Північної Америки становить відповідно 3 і 5 чоловік на 1000 жителів, тоді як, наприклад, у країнах Південної Азії  22, Центральної Америки  31 чоловік на 1000 жителів. У середньому за рік населення Землі зростає на 90 млн. чоловік, на¬самперед за рахунок країн, що розвиваються, які дають понад 90 % щорічного приросту населення

( Див. дод. ст. 26 мал. 1 ).

До XVIII ст. зростання кількості населення світу залежало здебільшого від біологічних процесів. Пізніше на перший план вийшли соціально-економічні чинники, і з того часу населення Землі почало зростати швидкими темпами. За прогнозами спеціалістів ООН, до кінця наступного століття кількість населення на планеті ще більше зросте і стабілізується на рівні близько 10 млрд. чоловік. Швидкі темпи зростання приросту населення дістали назву демографічного ви¬буху й перетворилися в одну з глобальних проблем людства. Розв'язання цієї проблеми вбачається у проведенні певної демографічної політики  системи адмі¬ністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою врегулювання передусім народжуваності. В країнах з першим типом відтворення населення державні заходи спрямовані на збільшення народжуваності та природного приросту, а в країнах з другим типом  навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідер-ланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально-економічного характеру для підтримки сімей та жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності шляхом її обмеження.

Кількість населення світу та його середньорічний приріст зображено у дод. ст. 28 табл. 3.

На кількість населення країни, його структуру, культурний та освітній рівень істотно впливають міграції.

Міграції населення  це переміщення людей по території, пов'язані зі зміною постійного місця проживання та роботи.

Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, гуманітарні тощо), строками (сезонні, тимчасові, постійні), напрямами (зовнішні і внутрішні), складом мігрантів, ступенем організованості тощо. Істотно впливають на міграцію війни, кон¬флікти, зміни політичної ситуації в країні або регіоні, зміни державних кордонів.

Механічний приріст вносить певні корективи в демографічні процеси і у формування культури народів. Зовнішні міграції поділяють на: