Економічні зв'язки України з розвинутими країнами світу
Одержує Україна верстати та обладнання, хімічні продук¬ти, засоби обчислювальної техніки, одяг, взуття, побутову електроніку.Значно активізували торгівельні зв'язки з нами США, Канада, Японія та інші неєвропейські економічно розви¬нуті країни (мал. 4.1). У групі країн, що розвиваються, найбільше значення для України має Індія. Українські підприємства брали участь в поставках у цю країну комп¬лектного обладнання для будівництва металургійних, енер¬гетичних та машинобудівних об'єктів. Окрім того, здійсню¬вались поставки сучасного озброєння. Україна одержує з Індії бавовняні тканини, одяг, чай, каву, фрукти, соки.
В останні роки активізувалась торгівля з Туреччиною та Республікою Корея.
Малюнок 4.1. Структура експорту та імпорту України з країнами далекого зарубіжжя
Основними експортними товарами (таблиця 4.2) є: залізна та марган¬цева руди, прокат чорних металів, чавун, кам'яне вугілля, - кокс, кальцинована сода, азотні добрива, прокатне та ко¬вальсько-пресове обладнання, обладнання для хімічної . промисловості, тепловози, екскаватори, літаки, енергетичне обладнання, цемент, віконне скло. У групі товарів народ¬ного споживання — цукор, м'ясо, соняшникова олія, борош¬но, а також телевізори, побутові холодильники, мотоцик¬ли. Підприємства ВПК експортують зброю.[1]
В імпорті переважають нафта, газ, руди кольорових ме¬талів, деревина, бавовна, одяг, взуття, калійні добрива, вер¬стати та обладнання для легкої й харчової промисловості, свердловинні установки, засоби обчислювальної техніки, вантажівки, папір, целюлоза, риба, а також чимало конди¬терських та плодоовочевих виробів, алкогольних напоїв.
Сальдо складається з різниці між експортом та імпор¬том. Багато товарних позицій одночасно фігурує і в екс¬порті, і в імпорті, тому за окремими позиціями також об¬числюється сальдо. Які ж товари дають Україні позитив¬не сальдо, а які — від'ємне? Найбільше позитивне сальдо припадає на чорну металургію (залізна та марганцева руди, ча-іун, прокат). У торгівлі з країнами СНД, окрім чорної металургії, позитивне сальдо утворилось також за рахунок підприємств харчової промисловості та сільського госпо¬дарства (цукор, м'ж о, олія, молоко, борошно), машинобуду¬вання. Найбільш негативне сальдо припадає на нафту й газ. (Треба врахувати, що нафтопереробні потужності України у 10 разів перевищують власне видобування нафти.) Від'¬ємне сальдо є також за деякими видами тканин, обладнан¬ням для легкої промисловості, засобів обчислювальної техніки, риби. В 1997 р. експорт України становив 14,2 млрд дол., імпорт — 17,1 млрд дол. Отже. від'ємне сальдо зовніш¬ньої торгівлі становило 2,9 млрд. дол.
Таблиця4.2. Товарна структура зовнішньої торгівлі України в 1996 р. (в %)
5.Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України.
Розвиток економіки держави в цілому, як і окремих її галузей серед іншого визначається відношенням обємів експорта и імпорта. Більшість розвинутих капіталістичних країн мають додаткове сальдо торгового балансу з значним превищенням експорта над імпортом. В Україні, в силу обєктивних причин перехідного періоду, поки спостеріється зворотня тенденція.
Зовнішньоекономічним зв'язкам України властиві вагомі негативні риси, що виявляються у переважанні екс¬порті сировинної групи товарів (майже 70%). у домінантно-монопольній за¬лежності від практично одного імпор¬тера таких енергоносіїв, як нафта й газ, у завезенні невиправдано великої кількості товарів споживчого призна¬чення, незважаючи на скрутний еконо¬мічний стан країни. Чималі суми капіталу осідають за рубежем у резуль¬таті бартерних операцій, які ще ста¬новлять в експорті та імпорті близько 10%, а у внутрішньому обороті - сяга¬ють 40%.Пасивне сальдо торгівлі товарами в матеріальній формі (що становить близько 2,9 млрд. доларів, а з країнами СНД - 4,3 млрд. доларів), перекіс у бік продукції сировинного характеру та з низьким ступенем переробки а струк¬турі виробництва та експорту (що сягає близько 70%), зростаюча (під впливом конкурентних умов світового ринку) деградація переробних галузей та висока імпортозалежність їх від так званого критичного імпорту не зали¬шають сумнівів у тому, що загальний вектор дії зовнішньоекономічної скла¬дової не відповідає потребам стабі¬лізації та розвитку економіки нашої держави. Сьогодні економіка України, в силу її важкого положення досить відкрита для зовнішньої торгівлі. Доля в ВНП коливається в межах 8-10%, а у развинутих країн - 70-80%. Така ситуація тяне небезпеку для вітчизняної економіки, оскільки високий рівень її відкритості є наслідком безсистемної торгівлі на фоні глубокого кризису. Любе небажане коливання кон’юнктури світових товарних ринків може привести українських виробників на рівень банкрутства [9].Товарна структура основною складовою українського експорту, як i ранiше, є чорнi метали. Питома вага цiєї продукцiї в загальному об'ємі товарного експорту склала у поточному роцi 34,9%. Однак структура експорту чорних металiв з України викликає побоювання. У нiй невиправдано велика частка так званих напiвфабрикатiв -- продукцiї нижнiх передiлiв (заготiвки, сляби тощо). I хоча на цю продукцiю завжди iснує ширший попит, ніж на продукцiю верхнiх передiлiв (виробництво напiвфабрикатiв -- "брудне" виробництво, тому країни з високим рiвнем вимог до екологiї не розвивають його), збiльшення частки першого за рахунок другого веде до програшу. За даними французької компанії "СОФРЕС Консей" (ця компанiя разом iз Мiнпромполiтики i Українським iнститутом чорної металургiї в рамках проекту "ПРУК 9503" розробляла стратегiю реформування вiтчизняної чорної металургiї), експортер напiвфабрикатiв, що не має довгострокових контрактiв, у пiдсумку втрачає в грошах. Крiм чорних металiв, за кордоном постiйним попитом користується продукцiя хiмiчної промисловостi (насамперед, продукти неорганiчної хiмiї i добрива), машини та устаткування, мiнеральнi продукти (руди, шлаки i зола). Таким чином, за винятком продукцiї машинобудування, в українському експортi переважає сировинна продукцiя. Аналогiчна картина спостерігається і в iмпортi товарiв в Україну, головним об'єктом якого є мiнеральнi продукти (42% вiд загального об'єму iмпорту). У свою чергу, серед iмпортованих мiнеральних продуктiв переважають мiнеральне паливо, нафта i продукти її перегонки (39,5% вiд загального об'єму iмпорту). Лiдером iмпорту, як i ранiше, залишається природний газ (22,3% вiд загального об'єму). За енергоносiями слідує продукцiя машинобудування (15,7% вiд загального об'єму). Бартер у зовнiшньоторговельному оборотi питома вага бартеру з року в рiк неухильно скорочується. Якщо в 1994 роцi вiн складав 43%, у 1995 р. -- 31%, у 1996 р. -- 20%, то торiк -- менше 10%. За пiдсумками 9 мiсяцiв ц.р. питома вага бартерних операцiй у загально у обсязi експорту країни склала 7,9%, у загальному об'ємі iмпорту -- 6,3%.[9]