Економічні зв'язки України з розвинутими країнами світу

Значний рекреаційний потенціал країни — це узбе¬режжя теплих морів, гірничоландшафтні комплекси Кар¬пат і Криму, мінеральні джерела, лікувальні грязі лиманів, озокерит.

Деяких важливих ресурсів у нас обмаль: нафта, газ, більшість руд кольорових металів, деревина. В останнє де¬сятиріччя значно зменшились рибні ресурси Чорного та Азовського морів.

Загалом, за природними ресурсами наша країна перебу¬ває у стані певної рівноваги: дефіцит (а отже, імпорт) од¬них видів ресурсів компенсується достатньою кількістю інших, не менш важливих.

Демографічні передумови. Маючи 50,5 млн чол. на¬селення, Україна використовує значні трудові ресурси й потенційно широкий ринок збуту споживчих товарів. У працездатному віці знаходиться 56% населення, у суспіль¬ному виробництві зайнято 25 млн працівників. Трудові ресурси країни характеризуються високим рівнем квалі¬фікації та освіти; питома вага фахівців з вищою та серед¬ньою освітою становить 29%, усе доросле населення осві¬чене. У 159 вищих навчальних закладах навчається понад 800 тис. студентів.Високий інтелектуальний потенціал країни: у науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах (НДДКР) зайнято майже 250 тис. фахівців. Всесвітньовідомі такі нау¬кові центри, як Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона. Український фізико-технічний інститут, Інститут надтвердих матеріалів та багато інших. Чималі заслуги українських учених та інженерів у ракето та авіабудуванні, кібернетиці, біофізиці та біохімії, а також у дослідженні проблем циклу гуманітарних наук. Значна частина інте¬лектуальної еліти країни донедавна була зайнята у військо¬во-промисловому комплексі. Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвинутої науково-дослідної бази сприяє виробництву складної, наукомісткої продукції. що користується попитом на світових ринках.

Що стосується внутрішнього ринку збуту споживчих товарів, у тому числі імпортних, то він формується не тільки простою чисельністю населення, але і його купівельною здатністю. З покращанням добробуту народу купівельна спроможність зростатиме і ринок України приваблювати¬ме закордонних виробників товарів народного споживання.

Історико-економічні передумови. Протягом століть, аж до недавна, вельми великі території України завойовувались або захоплювались тими або іншими державами. Тому з погляду територіального поділу праці її економіка працювала, перш за все, на внутрішній ринок тієї держави, до якої вона входила повністю або частково, і економіка нашої країни розвивалася за принципом доповнюваності: у нас розміщувались лише ті галузі виробництва, які тут були найефективніші з погляду міжрегіонального обміну. Так, наявність високоякісної залізної руди та коксівного вугіл¬ля, відносно густа мережа залізниць, достатня кількість трудових ресурсів, вигідне географічне положення зумови¬ли перетворення Донецько-Прндніпровського району на першу металургійну базу не існуючої вже держави СРСР. Ці ж фактори сприяли розвитку металомісткого машино¬будування, теплоенергетики, основної хімії. При цьому виробництво набагато перевищувало власні розумні потре¬би України. Зокрема, за її межі йшло 43% чорних металів, 25% залізної та 82% марганцевої руди, 20% коксопро-дуктів, значна частина тепловозів, гірничошахтового облад¬нання, азотних добрив, кальцинованої соди і, цементу, вугіл¬ля, електроенергії. За багатьма найважливішими видами виробництва важкої промисловості частка України була набагато вища за її питому вагу в території, населенні, ва¬ловому суспільному продукті колишнього СРСР. Окрім того, Україна вивозила за свої межі 42% виробленого цукру, 25% олії, а також м'ясо, вершкове масло, борошно, овочі, вино.

Водночас країні не давали можливість розвинути деякі види й, навіть, цілі галузі виробництва. Маючи високу щільність населення, і.исококваліфіковані трудові ресур¬си, вона помітно відставала за трудомісткими видами ви-робництва, особливо щодо текстильної промисловості, ін¬струментального машинобудування, автомобілебудування, електроніки (за винятком виробництва телевізорів). Не відповідав трудовому та загальноекономічному потенціа¬лу України й рівень розвитку машинобудування.

Україна перетворилась на базу матеріаломісткого та Енергомісткого виробництва. З погляду загальносоюзного поділу праці це вважалось виправданим, бо розміщення таких галузей в Україні давало більший ефект, ніж у цілому по Союзу. Але з часом ефективність функціонування їх тут почала знижуватись. По-перше, світовий науково-технічний прогрес об'єктивно заохочує зниження матеріа¬ломісткості (металомісткості) виробництва та збільшення попиту на наукомістку продукцію. Отже, структура вироб¬ничого потенціалу України дедалі більше старіє. По-друге, надмірна територіальна концентрація матеріаломістких та енергомістких видів виробництва у нас привела до еко- логічної напруженості. По-третє, недостатньо використо-вуються кваліфіковані кадри та інтелектуальний потен¬ціал. Наслідком централізованого "міжреспубліканського" поділу праці стали посилені трудові міграції, запланова¬ний перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів;