Економічні зв'язки України з розвинутими країнами світу
Зміст
Вступ.
1.Економіка Ураїни в системі міжнародного поділу праці.
2.Правова та організаційна основа зовнішньоекономічної політики Ураїни.
3.Форми зовнішньоекономічних зв’язків.
4.Тенденції розвитку економічних зв’язків з розвинутими країнами.
5.Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України.
6.Шляхи поліпшення структури торгових, економічних і науково-технічних зв’язківУкраїни з розвинутими країнами.
Список використаної літератури.
Вступ
Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що від¬булися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних від¬носин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тількі входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний развиток держави, як органічної підсистеми світової економіки.
1.Економіка Ураїни в системі міжнародного поділу праці.
У сучасних умовах, локальні економіки окремих країн поступово втрачають потенції саморозвитку і все більше інтегруються в загальнопланетарний організм.Прогрес кожної країни тісно пов’язаний з рівнем і характером її взаємодії з іншими державами. Тому інтернаціоналізація економіки України є нетількі основною умовою її піднесення, а питанням виживанням всієї країни.Включення економіки країни у міжнародний поділ праці дасть можливість значно посилити позиції України в світовому співтоваристві.
Міжнародний поділ праці, система світогосподарських зв’язків передбачають використання так званих конкурентних переваг.Кожна країна, виходячи із своїх конкретних умов, використовує ті чи інші переваги. Мета такого виробу полягає в тому, щоб виробляти і експортувати товари, що користуються попитом на світовому ринку і виготовлення, яких у даній країні вимагає мінімальних затрат, а реалізація – забезпечує максимальну різницю між світовими цінами й виробами виробництва.
Неоднозначне положення України у міжнародному те¬риторіальному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних, геополітичних.[1 ]
Природні передумови. На відміну від найбільших країн світу (Росія, США, Китай, Канада) Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами; проте вона має значний природно-ресурсний потенціал і в цьому відношенні зна¬ходиться у більш вигідному положенні, ніж деякі еконо¬мічно розвинуті країни (Японія, Італія). Кажучи про при¬родні передумови, треба виділити агрокліматичні умови, які здавна сприяли перетворенню України на великий регіон сільськогосподарського виробництва, особливо зернового господарства, буряківництва, скотарства, свинарства. Ці умови створюються унікальними чорноземними ґрунтами, достатньою кількістю тепла, помірною вологістю, переважно рівнинним характером території. Ми маємо чималі ре¬сурси корисних копалин; деякі з них мають світове зна¬чення: залізні та марганцеві руди, кухонна сіль, кам'яне вугілля.