Перспективи України в галузі автоматизації та робототехніки

Розглянемо більш детально переваги систем САДКО на прикладі суднобудування, як експортоорієнтованої галузі, яка наразі поступово виходить із кризи.

При експлуатації річкових, а особливо - морських суден особливе

значення має контроль над станом рідини (палива, мастила, питної води, баластної води, тощо) в різних резервуарах, які використовуються на судні, а також контроль рівномірного завантаження трюмів та рівня вертикальної стійкості судна. Зазвичай на судна встановлювалися зарубіжні системи такого контролю, але з появою вітчизняного аналогу виникла потреба порівняти ці системи, щоб дійти висновку про конкурентоздатність системи українського виробництва. Після вивчення необхідних документів , ми звели основні дані до таблиці 1 (див. нижче).

Таким чином, навіть не досить детальне порівняння доводить переваги систем САДКО відносно усіх наведених аналогів. За інформацією фахівців, наразі найбільш розповсюдженими та доступними є суднові давачі рівня, баласта та осадок виробництва Фінляндії - SF Control, у таблиці наведено їхню вартість без вартості кабельних трас та програмного забезпечення, які об’єднали б ці давачі у систему. Тож, якщо врахувати додаткові витрати для впровадження фінської системи, переваги української системи виглядають ще переконливіше.

Перейдемо до порівняння вітчизняних та зарубіжних машин газової та плазмової різки, в яких експлуатуються системи числового програмного управління. За приклад візьмемо машину “Кристал ППлКП” виробництва ВАТ “Завод “Кристал”.

З наведеної таблиці видно, що суто технологічні параметри газо-плазмових різальних машин вітчизняного та зарубіжного виробництва не надто відрізняються, але цін машини “Кристал” учетверо менша за іноземні аналоги.

Машини SUPRA REX та OMNIMAT можна визнати більш потужними хоча б за показниками максимальної товщини листа металу, що ріжеться, але цей фактор є суттєвим для дуже невеликого кола споживачів, які використовують у власному виробництві заготовки з листового металу великої товщини.

Системи управління в усіх трьох машинах виконано на стандартних платформах MICROSOFT і за своїми можливостями вони майже ідентичні. Те ж саме можна сказати про комплект постачання та умови постачання, згідно з якими виробник забезпечує шеф-монтаж, пуско-налагоджувальні роботи, навчання фахівців та гарантійне обслуговування протягом 12 місяців.

Слід визнати таку ваду машин “Кристал”, як споживання більшої кількості електроенергії в порівнянні з німецькими машинами (див. рядок 9 табл.2). Проте існує досить проста технічна можливість встановлювати на українських “Кристалах” (за умови попереднього узгодження із замовником) імпортні джерела плазмової різки, в такому разі наші машини подорожчають на 22,5 тис. німецьких марок (див. рядок 11 табл.2), що майже ніяк не вплине суто цінову складову їхньої конкурентоздатності, натомість дозволить знівелювати найбільш неприємну відмінність від зарубіжних аналогів.За інформацією фахівців ВАТ “Завод “Кристал” , в російській промисловості (переважно в машинобудуванні) експлуатується близько 900 машин автоматичного газового та плазмового різання металів, що вироблені цим підприємством. Цей ринок є основним для підприємства, однак воно також отримує замовлення від підприємств країн Азії, а на деякі види продукції – країн Європи.

Об’єднання “AMICO” поки що більшу частину своєї продукції реалізує на внутрішньому ринку, однак протягом найближчих років планує суттєве розширення своєї присутності на ринку СНД та Європи (що є реальним, оскільки продукція об’єднання відповідає стандартам якості розвинених країн і є відносно дешевою).

Для підприємств галузі автоматизації та робототехніки України на даний момент найбільше значення має ринок Росії (і загалом СНД). По-перше, російські підприємства задовольняє якість української продукції, яка при цьому є в кілька разів дешевшою за аналогічну виробників інших країн. По-друге, ще й досі дається взнаки горизонтальна інтегрованість економік колишніх республік СРСР. Деякі виробничі зв’язки, звичайно, урвалися, але збереглися досить вигідні для обох сторін економічні стосунки, які можуть не просто існувати, а й плідно розвиватися.

По-третє, ринки Росії та країн СНД не висувають таких, як у Європі чи США жорстких вимог з якості товарів, наприклад, відповідності стандартам ISO 8206 (в машинобудуванні). Подеколи не вимагають і особливої чистоти щодо авторських прав на винаходи, комп’ютерні програми та іншу інтелектуальну власність. Звичайно, це явище тимчасове, але експерти вважають, що зміни тут відбуватимуться не надто швидко.