Об'єктивні перешкоди контакту оратора й аудиторії та їх урахування в організації аудиторії
Важливо підкреслити, що інтелектуальне співпережи¬вання викликається переважно усною формою мови, зро¬зуміло, при ясній постановці проблеми обговорення, строгій логіці і послідовності її викладу оратором. Саме такими особливостями — незламною логікою, ясністю і гостротою постановки питання, значимістю і важливістю предмета обговорення — відрізнялися виступи видатних ораторів минулого і сьогодення. 1 це завжди приводило до встанов¬лення найтіснішого контакту між оратором і аудиторією. Деяких ораторів аудиторія могла слухати впродовж бага¬тьох годин.
Зовнішнім проявом наявності або відсутності контакту між оратором і слухачами с їх поведінка під час виступу. Так, увага слухачів, погляди і жести схвалення, робоча, регульована самим оратором тиша в залі, напружене мов¬чання аудиторії під час пауз оратора й інших показників свідчи. ь, що слухачі включені в загальну з оратором актив¬ну розумову діяльність. Якщо ораторові вдається устано¬вити контакт з аудиторією, він говорить природно, у звич¬ній для себе манері. У цьому випадку в мові почувається впевненість, бажання вести довірчу бесіду. Він часто корис-тується прямими звертаннями до слухачів (товариші, па¬нове), питаннями-звертаннями (Чи ясно?), риторичними питаннями. Його вільна манера триматися, міміка, жести, прагнення зменшити дистанцію, як би наблизитися до слухачів, свідчить, що він сам одержує задоволення від спілкування з аудиторією.
Розглядаючи контакт як умову і результат успішного виступу оратора, варто зупинитися на передумовах його спільної з аудиторією мисленнєвою діяльністю, що є основ¬ним психологічним механізмом цього контакту. В якості такої передумови й у той же час показником розумової активності слухачів виступають їхня увага й інтерес до ви¬ступу оратора.
Відомі три види уваги: мимовільна, довільна і післядовільна.
Мимовільна увага — це спрямованість свідомості люди¬ни на об'єкт без будь-якого вольового зусилля, поза метою, тобто мимоволі. Така увага викликається несподіваним, яскравим, що контрастує, цікавим подразником, або тим, що відповідає визначеному станові людини. Цікавий, ін¬тригуючий незвичайний початок виступу оратора, як пра¬вило, викликає мимовільну увагу аудиторії.
Але цей вид уваги нестійкий — будь-який інший більш сильний або цікавий подразник (жарт сусіда, яскрава де¬таль обстановки і ін.) може привести слухача до переклю¬чення, відвернути слухача від його виступу.
Більш стійким видом уваги є увага довільна. Вона ви¬никає в результаті зосередженості, вольового зусилля спрямованого на досягнення заздалегідь поставленої люди¬ною мети. Як правило, такий вид уваги характеризує по-чаток, на перший погляд, нецікавого виступу, тобто момент, коли аудиторія уважна, тому що знає, що їй потрібно ввій¬ти в роботу. Під час виступу оратор часто апелює саме до довільної уваги слухачів, говорячи: «Товариші, послухай¬те, зверніть увагу, постарайтеся запам'ятати і т.д.». Став¬лячи перед слухачами визначену мету, оратор припускає і їх певне вольове зусилля, що вони повинні зробити для її реалізації. При довільній увазі у слухача формуються при¬ватні цілі слухання, виникає інтерес до сприйняття інфор-мації. У цьому випадку довільна увага переходить в інший специфічний вид уваги — післядовільний. При такій увазі слухач, затаївши подих, стежить за думкою оратора. Він цілком захоплений нею.
Природно, що всі зусилля оратора повинні бути спрямо¬вані на формування саме цього виду уваги. Щоб його ви¬кликати, необхідно дотримуватися основного психологіч¬ного правила: важливо, насамперед, створити умови для активної розумової діяльності слухачів в аудиторії.
Велике значення для оратора має також урахування особливостей, властивостей уваги, що виявляються як у його власній діяльності, так і в поведінці аудиторії. До основних з них відносяться стійкість, розподіл, переклю¬чення й обсяг.Стійкість уваги визначається часом зосередження сві¬домості на якому-небудь об'єкті. Експериментально дове¬дено, що якщо на одному одиничному об'єкті увага утри¬мується не більш 1,5-2,5 сек (відбувається його коливання), то на діяльності в цілому (на її предметі, меті, способах і засобах досягнення мети) увага дорослої людини може утримуватися досить довго — до 40-45 хв. Таким чином, стійкість уваги аудиторії обумовлюється характером і структурою самої діяльності оратора, значимістю теми ви¬ступу, правильністю її мовної побудови, чіткістю логічної побудови. Інакше кажучи, стійкість уваги залежить від того, наскільки органічно всі ці елементи утворюють єдине ціле, один глобальний об'єкт уваги аудиторії — смислове значення виступу.
Важливо при цьому знати, як розподіляється увага ау¬диторії впродовж виступу оратора. Усвідомити такий роз¬поділ допоможе схема «Фази стану уваги аудиторії впро¬довж виступу оратора» (рис. 1).