Риторика як наука

Іларіон (XI ст.) — перший Київський митрополит, давньорусь¬кий письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його пропо¬віддю є «Слово про закон і благодать», де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі.

Кирило Туровський (XI ст.) — блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вив¬чати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами:

«Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають»

Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єди¬ним осередком просвіти й культури в Україні, Росії, значною мірою і в Білорусії та південних слов'янських країнах, мала статус євро¬пейського навчального закладу, а слава про її випускників сягала світового масштабу. Академія виконувала високу й благородну місію.

ВИСНОВОК.У наш час знову відроджується значимість живого, публічного слова яке стае об'єктом усе більш численних наукових досліджень, у яких беруть участь тисячі вчених. Крім вивчення історії ораторського мистецтва їх приваблюють проблеми, пов"язані з впливом промови, переконанням, вселянням і іншими аспектами ефективності усного слова. Завдяки бурхливому розвитку телебачення здається, що весь світ говорить із нами, є присутнім у наших будинках. Міжконтинентальні «мости», «круглі» столи, зустрічі в студіях із великими політиками, вченими, діячами мистецтва - одна з яскравих прикмет сучасності. Стрімкі зміни в демократичному суспільстві витискають епоху читання друкарських текстів із високих трибун, замінюючи їх на емоційну і живу промову сучасних ораторів.

1.Орлов Б. Демосфен я Цицерон. Их жизнь и деятельность. — СПб., 1898. - С. 52;

2.Сагач Г.М. Золотослів. - К., 1993. - С. 16.

3.Тимофеев А. История красноречия с древнейших времен. — М., 1893. — С.65.

4.Гуревич Е.С., Полрілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. - К.,1978Молдован AM. Слово о законе и благодати Илариона. — К., 1984.—с.240.

5.Туровский Кирилл. Слово в новую-неделю после Пасхи // Древняя рус¬ская литература. 8. Хрестоматия. — М., 1980. — С. 7

6.«МАСТЕРА КРАСНОРЕЧИЯ». Митрофанов О.Г. «Знание». Киев. 1993г.

7.«ОСНОВЫ СОВЕТКОГО ОРАТОРСКОГО ИСКУССТВА». Ножин Е.А. «Знание». Москва. 1981г.

8.«ЛЕКТОРСКОЕ КРАСНОРЕЧИЕ». Чихачев В.П. «Знание». Москва. 1989г.

9.«ИСТОРИЯ РИТОРИКИ». Плошкин А.М. «Наука». Харьков. 1995г.

10.«Антична література», м. Москва, у «Освіту», 1986 р.

11.М. Гаспарова, В. Борухович «Ораторське мистецтво древньої Греції», Москва, «Художня література», 1985 р.;

12.Історія стародавнього світу. – к., 1989.

13.Історія красномовства. – к., 2000.

14.Кузишин О.П., “Історія Древньої Греції”, М., 1986р.

15.Лекції з історії світової культури. Навч. вид. /за заг. ред. Яртися А.В., Шендрика С.М., Черепанової С.О., – Львів: Світ, 1994р.

16.С.І. Радциг «Історія Давньогрецької літератури», Москва, у «Вища школа», 1999 р.;