Життя та діяльність Ломоносова, Прокоповича та інших просвітителів слов’янських народів
Завдання і мета високого стилю — хвилювати аудиторію, для чого слід підбирати емоційні, величні способи викладу: часті ме¬тафори, піднесені фігури.
Квітчастий стиль має приносити насолоду, для чого вжива¬ються гарні способи вислову: часті тропи, помірковані сентенції, дотепні вислови.
Низький стиль «служить для повчання і вживається у розповідях, якими ми повчаємо інших. Він виключає сильні емоції, рідко вживає фігури, тропи, буденні справи. Повчання вимагає низького стилю, роз-веселення — середнього, а зворушення — високого».
Феофан Прокопович — автор славнозвісного «Букваря», за яким вчилися українці, росіяни, білоруси, молдавани, грузини, серби, болгари, греки та інші. Він закликав учених академії до формуван¬ня самостійного мислення, мріяв про генерацію українських «знавців, а не крамарів науки» 2. Учений володів багатьма мовами, писав українською, латинською, російською, старослов'янською, німецькою, англійською, французькою, шведською, польською мовами. Така полілінгвістична культура і сьогодні вражає.
Останніми передсмертними словами просвітителя були такі: «О, голово, голово, розуму впившись, куди ся прихилиш?»
Великий російський вчений М. Ломоносов як студент Києво-Могилянської академії був знайомий з риторичними працями її про-фесорів. Знав він і «Риторику» Ф. Прокоповича, про що свідчать вип-равлення у ній та інші матеріали.
3. Петро Пороховщиков – взірець юридичного ораторства
Петро Пороховщиков, для широкого загалу юристів більше відо¬мий під псевдонімом П. Сергеїч (1867—?). Народився в Санкт-Пе¬тербурзі в забезпеченій дворянській сім'ї. Закінчив юридичний фа¬культет Московського університету. З 1889 року працює в міністерстві юстиції, потім в Московській судовій палаті, прокурором Орловсь¬кого окружного суду. Працював він і в Україні — прокурором Хар¬ківського окружного суду. До 1917 року — суддя Петербурзького, а згодом Петроградського окружного суду. Мав генеральський чин дійсного статського радника. Юристам відомі його праці «Мистецт¬во промови на суді», «Кримінальний захист». Багато рекомендацій цього юриста-практика з методики побудови судової промови ко¬рисні і в наші дні.
П. Пороховщиков підкреслює, що на суді потрібна передусім надзвичайна, виняткова ясність і чіткість. Слухачі мають все розу¬міти відразу, без додаткових зусиль. Ритор може розраховувати на їхню уяву, але не на їхній розум і проникливість. А тому слід гово¬рити не так, щоб міг зрозуміти, а так, щоб не міг не зрозуміти вас суддя.
У цьому зв'язку автор наголошує на особливій, суттєвій від¬мінності судової суперечки від наукової: «Наука вільна у виборі своїх засобів; учений вважає свою роботу завершеною лише тоді, коли його висновки підтверджені безумовними доказами; але він не зо¬бов'язаний знайти рішення своєї наукової загадки; якщо у нього не вистачає засобів дослідження або відмовляється далі працювати го¬лова, він закине свої креслення й обчислення і займеться іншим. Істина залишається не з'ясованою, і людство чекатиме, доки не знайдеться удачливіший шукач. Не те в суді: там немає довільної відстрочки. Винуватий чи невинуватий? Відповідати треба».
Аби переконатися, наскільки глибоко й аргументовано розк-ривається в «Мистецтві промови на суді» зазначена тема, варто бо¬дай фрагментарно оглянути її структуру і зміст.
Глава І. Про склад (Чистота стилю. Про точність стилю. Багат¬ство слів. Знання предмета. Засмічені думки. Про порядність. Про¬стота і сила. Про милозвучність).
Глава II. Квіти красномовства (Образи. Метафори і порівняння. Антитеза. Інші риторичні звороти. Загальні думки).Глава III. Медитація (Пошуки істини. Картини. Про безперерв¬ну роботу. Схема промови).
Глава IV. Про психологію в промові (Характеристика. Житейсь¬ка психологія. Про мотив).
Глава V. Попереднє опрацювання промови (Юридична оцінка діяння. Моральна оцінка злочину. Про творчість. Художня обробка. Ідея. Диспозиція).