Світосприйняття містиків
Сьогодні існує багато релігійних напрямків розвиненої містики, які так чи інакше впливають на людське самоусвідомлення в цьому світі.
Церква сайєнтології. Слово "сайєнтологія" в пере¬кладі означає "науковчення". Коротко зупинимося на проблемі співвідношення науки і релігії. Ми звикли вважати їхні співвідношення взаємозапереченням, хоча в дійсності справа набагато складніша. Майже всі сучасні релігії прагнуть використати наукові до¬сягнення у власних цілях. Особливо це добре помітно в сфері медицини. В СІЛА неодноразово з'являлися самозвані лікарі духовних і фізичних захворювань, які твердять, що нібито вони досягли гармонії у єднанні розуму і віри, науки і релігії. Так, ще 1875 р. заснова¬но церкву Християнської науки. У 20—40-х роках нашого століття поширилося вчення "святого отця", який регулярно інсценував сеанси "чудесного зцілення". Керівник лабораторії психологічних досліджень у Лос-Анджелесі винайшов "прилад" під назвою "аль-фа-вимірювач", який нібито допомагає тому, хто звернеться до нього за допомогою, досягти успіху в житті, позбавитися від стресів, пізнати всі таємниці буття.
Те, що подібні "цілителі" мали певні успіхи, є цілком закономірним, якщо врахувати, що зростають "зі швидкістю злітаючої ракети", за виразом амери¬канських експертів, алкоголізм і наркоманія. Кваліфі¬кована медична допомога, в тому числі психотерапев¬тична, що необхідна при подібних захворюваннях, коштує досить дорого й є доступною далеко не кож¬ній людині. От вони й звертаються за допомогою до "наставників" і "цілителів", які навіюють їм віру в благополучний кінець усіх хвороб, а разом і віру в ус¬піх, не бентежачись з того, що вірогідність як пер¬шого, так і другого більш ніж сумнівна.
Зазначимо, що ідея лікування за допомогою міс¬тичних заклинань та магічних дій не змогла б довго утриматися в історії суспільства, якби так чи інакше не підтверджувалася випадками "чудесних зцілень", що вимагає з'ясування їхньої природи. Річ у тому, що практика психотерапії, лікування гіпнозом, наві¬юванням, яка сьогодні набула значного поширення і серйозних наукових обгрунтувань, пояснювалася сво¬го часу "месмеризмом", тобто псевдонауковими, спі¬ритуалістичними доказами. Інакше у XVIII ст. і не могло бути, коли наука про людину робила тільки перші кроки.
Суть психотерапевтичного впливу полягає в тому, щоб пацієнт виступав не як пасивний об'єкт зов¬нішнього (фізичного, фармакологічного тощо) впли¬ву, а міг би мобілізувати на боротьбу з хворобою всі свої внутрішні сили, глибинні регулятивні можливості центральної нервової системи, не досить вивчені й сьогодні. Ще донедавна гіпнотичне навіювання вияв¬лялось найбільш ефективним, якщо воно проводи¬лось від імені надприродних сил і утвердження волі всесильного бога, служило "граничною" підвалиною для надії, переконання, віри й уповання.
На цих же підвалинах тримається світогляд "церкви сайєнтології", яка прагне синтезувати дві речі: основи природничо-наукових знань у галузі пси¬хології та психотерапії й релігійні уявлення. Це до¬зволяє використовувати релігійні забобони і нечітку свідомість людей, обтяжених власними психологіч¬ними слабкостями. Водночас сайєнтологічна церква, що виникла внаслідок певних віянь, заслуговує на де¬тальніший розгляд притаманних їй властивостей, як одна з найбільших і найвпливовіших організацій не¬традиційної релігійності.
Засновник "церкви сайєнтології" Лафаєт Рональд Хаббард народився 1911 р. в американському штаті Небраска. В роки другої світової війни він був мобілі¬зований у воєнно-морський флот і брав участь у Філіпінській кампанії. Після демобілізації він пробував свої сили на літературній ниві, опублікувавши кілька фантастичних романів. Однак прибутки від цієї дія¬льності не задовольнили колишнього морського офі¬цера, і 1949 р. на лекції в Нью-Йорку він, за свід¬ченням часопису "Тайме Мегезін", заявив: "Смішно писати, одержуючи пенс за слово. Коли хтось дійсно хоче заробити мільйон доларів, то кращий шлях — заснувати власну релігію".Десь через рік було опубліковано книгу Л. Р. Хаббарда "Діанетика: наука про душевне здоров'я". Мо¬зок представлений у цій книзі як хороша лічильна машина, котрій потрібний правильний детектор, який допомагає виліковувати психози, неврози і підвищу¬вати "коефіцієнт інтелектуальності". В книзі роз'яс¬нювалося, що діанетика володіє психотерапевтичною технікою, за допомогою якої можуть бути вилікувані всі неорганічні захворювання мозку і всі психотера¬певтичні хвороби. Одночасно з виходом "Діанетики" Хаббард зумів організувати широку мережу психоте¬рапевтичних сеансів, обіцяючи корінне поліпшення і удосконалення духовних здібностей.
Проте Хаббард не зупиняється на організації ба¬нальних лікувальних сеансів, оточуючи їх глибокодум¬ними розмірковуваннями й ритуалами, повними по¬заземної таємниці. Через чотири роки у Вашингтоні з'являється Основоположна церква, створена послі¬довниками Хаббарда, яких західна преса того часу характеризувала як "групу псевдонаукових містичних фанатиків".
Зупинимося на теорії Хаббарда, що являє собою суміш уривчастих відомостей про комп'ютерну техно¬логію з поверховим уявленням про буддизм та індуїзм і з практикою східних релігійних наставників (гуру). Згідно з теорією, можна відкрити єдину причину пси¬хозів, неврозів, насильств і розладу в соціальному житті, а також — у нежитті. Причина полягає у не¬вмінні управляти роботою власного мозку, нерозу¬мінні його "божественної сутності". Кожна подія в житті індивіда, згідно з Хаббардом, нібито вкладаєть¬ся в мозаїчну структуру головного мозку. Неприємні події, невдачі, страхи, розчарування тощо не вписую¬ться повністю в цю структуру, випадають з неї і з-під влади індивіда, але опісля виявляються у формі ірра¬ціональної поведінки, що не відповідає ситуації. Лі¬кування передбачає виявлення таких подій (вульгари¬зована техніка психоаналізу), потім їх локалізацію шляхом виявлення "електропсихометра" або "Е-вимірювача" Хаббарда, їхніх відбитків "енграм" і, нарешті, нормалізацію розумової діяльності, емо¬цій, волі.