Буддизм

Заборона на вбивство і заклик до «війни проти невірних» мир¬но співіснували. «Ахімса» навіть не завжди діє всередині однієї релігії — озброєні буддійські монахи завжди були великою си¬лою. В Японії XVI ст. і Таїланді у XVIII ст. основною опорою претендентів на престол були саме вони. Звідси заборона на вбив¬ство була дійсною лише для простих людей один щодо одного і до представників влади.

У наш час буддизм, попри багато існуючих історичних супе¬речностей у минулому, залишається символом миролюбства. Відо¬мим є вислів Оги-перу про те, що кінець кінцем людство повин¬но зробити вибір між ученням буддизму та водневою бомбою.

Соціально-політичний підхід до проблеми війни і миру харак¬терний головним чином для міжнародної буддійської організації «Азіатські буддисти за мир». Завдання цієї організації були сфор¬мульовані першим президентом хамбо-ламою С.Гомбоджавою у журналі «Буддисти за мир» за 1968 р.:

— забезпечити тісне співробітництво буддистів усього світу для зміцнення миру в Азії і в усьому світі;

— пропагувати і здійснювати ідеї миру, справедливості і люд¬ської гідності — суть вчення Будди;

— захищати і підтримувати національну незалежність і проти¬стояти імперіалізму, колоніалізму і неоколоніалізму;

— протистояти агресивним військовим блокам та їх базам в Азії;

- сприяти повному роззброєнню та забороні виробництва, випробування, накопичення і використання термоядерної зброї та інших засобів масового знишення;

— захищати права людини шляхом ліквідації голоду, злиден¬ності, неосвіченості, расової та соціальної дискримінації, неспра¬ведливого економічного порядку і релігійної нетерпимості та сегрегації;

— підтримувати співробітництво з іншими миролюбними ру¬хами релігійних та нерелігійних організацій, що мають подібні цілі.

Слід визначити прогресивний вплив багатьох буддійських організацій країн Південної та Південно-Східної Азії, які беруть активну участь у боротьбі за встановлення миру на землі, фор¬мування нової політичної свідомості. На міжнародному форумі <-За без'ядерний світ, за виживання людства», який відбувся 14— 16 лютого 1987 р. у Москві, президент Шріланкійського буд¬дійського конгресу, віце-президент Азіатської буддійської кон¬ференції за мир сказав: «Тут зібралися представники багатьох світових релігій. Я, буддист із Шрі Ланки, передаю вам бра¬терські привітання від Азіатської буддійської конференції за мир. Всесвітньої «Ради Сангха», індійського товариства «Маха Бод-хи».

Висновок

Буддизм є особливою релігією світу. По-перше, він своїм корінням проріс у багату на філософські традиції індійську культуру. По-друге, буддизм — це релігія, яка не знає Бога-творця. Тому, обґрун¬товуючи свої релігійні догми, адепти буддизму не апелювали до авторитету Бога-творця, а розвивали філософсько-теоретичне тлумачення релігійної ідеї спасіння. По-третє, в буддизмі існує відповід¬ний категоріальний апарат, який визначає специ¬фіку буддійського світогляду.

Останні десятиліття внесли в діяльність буддій¬ських організацій нову важливу рису: почали створюватися міжнародні об'єднання буддистів, які ставлять перед собою завдання вирішення еко¬логічних проблем» збереження миру. Перщою ве¬ликою організацією стало Всесвітнє братство буддистів, створене 1950 р. в Коломбо. У 1969 р. буд¬дійські кола Азії створили Азійську буддійську конференцію. Буддисти є активними членами міжнародного церковного руху.

Підхід до проблеми війни і миру, найбільш важливих проблем новітнього часу, яскраво висвічує специфіку буддійського світо¬гляду, оскільки подібна аргументація про спроби досягненая миру і ліквідації воєн властива не тільки буддійським ченцям, а й політичним і суспільним діячам-буддистам. Філософська та світоглядна сутність буддійського підходу до проблеми побудо¬ви міцного миру рівнозначна. Це підкреслення домінанти мо¬ральних цінностей над економічними, політичними, ідеологіч¬ними програмами.