Буддизм

1. Життя — це страждання. Народження, хво¬роби, старість, смерть і навіть сили, що підтриму¬ють у нас життя (сканди), повні страждань (скан-ди — це тіло, почуття, думки й сумління).

2. Причини страждань — бажання, жадоба насолод, невтомний потяг до радощів і надії.

3. Аби позбавитися страждань, слід звільнитися від бажань, подавити в собі будь-які їх прояви.

4. Спосіб позбутися бажань — це наслідування шляху спасіння, що його відкрив Гаутама і виклав у таких восьми принципах: 1) правильне розумін¬ня чотирьох благородних істин; 2) правильні праг¬нення, наміри; 3) правильна мова (подолання об¬ману та утвердження правди); 4) правильна пове¬дінка (не вбивати, не красти, бути людяним); 5) правильний спосіб життя (відповідно до люд¬ських чеснот); 6) належні зусилля у прагненні до довершеності (постійно долати будь-які перешко¬ди на шляху до спасіння); 7) належний стан розу¬му (самоаналіз життя); 8) правильна медитація (глибоке роздумування над життям, постійне са¬мозречення від земного).

Правильна поведінка (четвертий шлях спасіння) криє в собі п'ять моральних заборон — не вбивати жодної живої істоти, не красти, не обманюва¬ти, утримуватися від перелюбства і не вживати п'янких напоїв. Окрім цих заборон, є ще п'ять за¬борон для монахів: не їсти після обіду, не бути присутнім на танцях, на весільних заходах, не прикрашати себе, не спати на широкому чи висо¬кому ліжку, не тримати золота і срібла.

Дотримуючись восьмеричного благородного шляху спасіння та вимог буддійської моралі, лю¬дина може досягти досконалості, стати архатом, (святим) і поринути в нірвану — ідеальний стан людського буття, що означає звільнення від страждань, бажань та смертної оболонки,

Буддизм не визнає існування Бога у вигляді персоніфікованої могутньої особи і стверджує, що світ змінний, потік ідеальних частинок — дхарм, із яких комбінуються існуючі речі. Смерть люди¬ни — це розклад комбінації дхарм. Сполучення їх у комбінації новонароджених визначається кар-мою, тобто сукупністю гріхів і добродіянь у попе¬редньому житті. Карма — це закон відплати або закон причинно-яаслідкових зв'язків. Душа люди¬ни також утворена з дхарм. Після смерті людини дхарми 0 душі не зникають, а переходять у душу нової істоти — відбувається перевтілення душ. І тільки тоді, коли людина досягла нірвани, вона звільняється від неминучості нових перевтілень і закону карми, тобто не несе відповідальності за свої попередні перевтілення.

Космологічні уявлення буддизму зводяться до того, що світ з'явився з порожнечі. Завдяки рухові і змінам утворився матеріальний світ — сансара, який з часом зникає, поступаючись місцем тій же порожнечі. Окрім сансари, існують два непомітні світи: нірвана та бодхїсатва, царство блаженства, населене духовними істотами, які^досягли стану бодхісатв (тих, чия сутність — знання), але ще не перейшли в нірвану. БодхІсатва — це світла зем¬ля, рай, володарем якого є будда Амітаба. Завдяки цьому світові віруючі отримали можливість пере¬втілюватись у світі Амітаби, щоби потім перейти в нірвану. Якщо будь-яка людина в світі сансари відмовиться від бажань або подолає їх у собі, буде знаходитись у самоспогляданні, виконувати буд¬дійську обрядність, старанно молитись і слідувати настановам і порадам лам (монахів), тобто хубілга-нів (земних утілень будд і бодхісатв), то вона вийде з коловерті життя, зі стану перевтілень і перейде у світ бодхісатв, а потім — у нірвану. Отже, всі люди рівні у своїх можливостях на шляху спасін¬ня через віру в Будду та виконання заповідей та обрядів. Своєю чергою, їм допомагають бодхісат-ви, які не перейшли в нірвану тільки тому, що ба¬жають спасти людей.Головним у буддизмі є культ Будди. У пантеоні буддизму їх чимало. Ще більше бодхісатв, за ними слідує велика кількість хубілганів. їм присвячено в буддизмі безліч зображень (скульптур, картин), що знаходяться у храмах. Найбільш поширеною є скульптура Будди в позі лотоса (сидячи зі схреще¬ними ногами), навколо якого ніби простягнуті ти¬сячі рук із розкритими долонями. Сенс цього сим¬волу — бачити всі страждання і несправедливості, а тисячі рук — надання допомоги всім бажаючим. Розкриті долоні уособлюють допомогу, спасіння, вітання, а складені долонями руки — непротив¬лення злу, прощення образ. Окрім зображень різ¬номанітних бурханів, у храмах розміщують карти¬ни (ікони) релігійно-морального змісту і картини з зображенням різноманітних буддійських свя¬тинь. Досить поширеною є картина "Колесо світу", де образно викладено буддійське вчення про пере¬втілення і відплату.

Обрядовий бік буддизму має свої особливості. Богослужіння в храмах здійснюється виключно духовенством, без мирян. Останні є учасниками богослужінь — містерій, які проводяться поза хра¬мами, на відкритих майданах. Миряни здійсню¬ють молитви вдома перед домашніми вівтарями, у степу перед обо (пірамідальні купи каміння, скла¬деного на пагорбках і перевалах на честь духів зем¬лі), поклоняються бурханам і хубілганам у монас¬тирях, ступах (культові споруди, де зберігаються реліквії буддизму), вшановують святі місця, пов'язані з народженням, "просвітленням", пропо¬віддю та смертю Гаутами, деревом мудрості (смо¬ківницею) і т. ін. У храмах запалюють свічки, лам¬пади, підносять пожертви з квітів та їжі. Буддій¬ська церква має досить велику кількість служите¬лів культу в особі монахів (лам), які перебувають у численних монастирях.