Пізній протестантизм (адвентизм, п’ятидесятництво, єговізм)

До початку 40-х років XX ст. більшість п’ятидесятницьких сект (ми назвали лише основні) у Східній і Західній Україні припинила існування. Деякі з них влилися у більш організовані течії християн віри євангельської та християн євангельської віри.Наймолодша пізньопротестантська течія, поширена переважно у Західній Україні, — єговізм, або течія свідків Єгови. У 1884 р., у штаті Пенсільванія (США) колишній адвентистський проповідник Чарльз Руссель створив Товариство дослідників Біблії (з 1931 р. — Товариство свідків Єгови) і почав видавати журнал “Вартова Башта”. Як і будь-який творець нового вчення, Руссель виступив з палкою проповіддю перегляду усталених догматів та очищення істинної віри, повернення до раннього християнства. За Русселем, Лютер та інші реформатори так і не зуміли до кінця довести радикальне оновлення християнства, а післяреформаційна епоха ще більше відійшла від справжньої віри. Цією вірою повинно стати єговістське вчення.

Дійсно, догматика і культ свідків Єгови багато у чому нагадують ранньопротестантську раціоналістичну традицію. Так, вони заперечують Трійцю (і у монотеїзмі найближаються до іудаїзму). Бога-Отця сповідують як Бога-Єгову: Він — джерело життя, творець усього видимого і невидимого, всемогутній і наймудріший. Єгова — засновник універсального етичного закону, уособлення найвищої моральності. Христа безпосередньо створив Єгова. Він Його син, однак не Бог, а тільки досконала людина, призначена для втілення Божого плану (відгомін аріанства). Святий Дух — це, насамперед, сила Єгови, яка бере участь у створенні світу, виконанні Божественної волі та підготовці людей до спасіння. Єгова дав свою силу Христові, і той виконує рятівну місію Бога на землі. Отже, прихильники течії дотримуються головного протестантського принципу, як і принципу загального священства віруючих. Своє вчення ґрунтують тільки на Біблії, надаючи перевагу Апокаліпсису та Книгам великих і малих пророків.

Чільне місце у раціоналістично-релігійних конструкціях єговізму посідає космологія. В уявленні прихильників течії, Бог виступає першопричиною світу, який розвивається за попередньо розробленими законами. Всесвіт постає єдиним великим полем невпинної боротьби Божественних і сатанинських сил. На боці перших — свідки Єгови, других — весь сучасний світ, що уособлює сатану. Змінити світ неможливо, тому необхідно знищити у священній війні Армаґеддон, після чого настане Царство Боже на землі для всіх праведників.

Отже, течія наслідує єретичний дуалізм, а водночас виявляє спільність з адвентизмом. Як адвентисти і социніани, свідки Єгови заперечують безсмертя душі. Це виступає логічною ланкою в їхньому есхатологічному вченні, в центрі якого — ідея “великого дня Єгови”, тобто Армаґеддону, коли воскреснуть всі люди, котрі жили на землі. Той, хто дотримувався єговістського учення, врятується для вічного життя. Інших очікує страшна смерть у вогні. На думку прихильників течії, епоха Армаґеддону вже давно розпочалась: її раннім етапом була Перша світова війна, внаслідок якої 1918 року відбулося “духовне”, невидиме пришестя Христа на землю. Впродовж 1918-1935 років він зібрав навколо себе військо відданих слуг Божих, що мало 144 тис. воїнів, з яких, за останніми підрахунками керівників течії, живими залишилося близько 9 тис. —найдостойніших членів Товариства.

Сьогодні людство перебуває у перехідному періоді рішучої битви між Христом і сатаною, якого Єгова скинув на землю вже давно. Ця битва невидима, головне її поле — душі людські. Поки що сатана перемагає, однак Армаґеддон покладе кінець його владі й “цьому сатанинському світові”. Оскільки дату битви знає тільки Єгова, віруючим залишається здогадуватися про час її наближення, пильно стежачи за світовими подіями. Те, що вона близько, засвідчує сповнення багатьох пророцтв Старого і Нового Заповітів. Це підтверджують численні локальні війни, стихійні лиха, політичні кризи, екологічні катаклізми, голод, епідемії, економічні та етнічні проблеми тощо. Чим більше земних негараздів, тим ближче Армаґеддон.

Своєрідним проявом раціоналістичної традиції є майже повна відсутність богослужіння у громадах свідків Єгови, навіть у протестантській спрощеній моделі. Молитовні збори єговісти замінили на студії — зібрання віруючих, коли під керівництвом старшого брата читають та обговорюють свої журнали. Кожна студія проводиться за розробленим тематичним планом. Причому, тлумачення Біблії без відповідного роз’яснення, взятого зі сторінок “Вартової Башти” або “Пробудись!”, забороняється. Біблійні проповіді, молитви, колективний спів під час студій також відсутні, що фактично перетворює їх у звичайні співбесіди єдиновірців. Методичність і тематична цілеспрямованість, з якою проводять студії, зумовлює надзвичайно глибоке знання свідками Єгови текстів Біблії. Це вони постійно демонструють у “свідченнях” на вулицях, у транспорті, під час місійних подорожей, відвідувань квартир і домівок.З християнських обрядів єговісти дотримуються хрещення та євхаристії. Хрещення, крім загальнопротестантського розуміння (укладання договору з Христом і прийняття церковного членства) має ще один аспект — доказ готовності віруючих служити Єгові та присвятити життя поширенню Його благої вістки. Євхаристія у свідків Єгови, що водночас є своєрідним святом (проводиться у пам’ять про смерть Христа; інших християнських свят вони взагалі не відзначають), відбувається в усіх громадах. Однак причащатися можуть тільки одиниці обраних — той, хто зачислений у “вірний залишок 144 тис.” (тепер 9 тис.) духовних християн.