Дослідження психологічних факторів комунікативних цілей реклами

1. До того, як рекламне звернення (стимул) передаватиме інформацію, створюватиме або змінюватиме імідж чи ставлення, реципієнт має звернути на нього увагу. Сам стимул може підсилювати інформацію або перешкоджати їй.

2. Процес сприйняття має дві стадії - увага й тлумачення. Увага - це фільтр, крізь який проходить тільки маленька частка рекламних звернень. Інтерпретація (тлумачення) - це організація людиною змісту, стимулу у свої власні моделі реальності, моделі, які можуть значно відрі¬знятися від моделей інших покупців або рекламодавців. Діючи в такий спосіб, людина спрощує, перекручує, організує і навіть сама творить власні стимули. Результатом цього процесу є пізнавальна поінформованість та тлумачення стимулу, тобто те, що називається пізнанням.

3. На процес пізнання впливають дві основні змінні - стимул (його розмір, інтенсивність, інформативність, новизна, позиція і контекст) і характеристика цільової аудиторії (потреба в інформації, ставлення, оцінки, інтереси, довіра, суспільне оточення і спрямованість пізнання).

Ці особливості визначають і сферу досліджень процесу сприйняття, що мають бути спрямовані як на аналіз стимулу, так і на цінову аудиторію з погляду впливу на увагу (сприйняття), процес інтерпретації нею отриманої інформації та її емоційну реакцію.

Вимірювання процесу сприйняття здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1. Інтерес зумовлює увагу до даного стимулу, а тим самим і сприйняття цього стимулу.

2. Існують три мотиви, чому люди взагалі звертають увагу на інформаційні стимули: бажання отримати інформацію, яка буде корисною; бажання отримати інформацію на підтвердження власної думки; бажання сприйняти таку інформацію, яка стимулює покупку.

3. Мотивами активного пошуку є високий рівень ризику або невпевненість у результатах (великі фінансові угоди), наявність грошових заощаджень чи обережність, коли покупець має справу з цілком новою адукцією; мотивами пасивного пошуку або пасивної уваги (сприйняття) - інформація на майбутнє, збереження статусу людини, яка і все знає (особливо в тих випадках, коли на роботі людину оцінюють за тим, скільки вона знає про наявність та ціну товарів і послуг).

4. Одночасно діють дві тенденції: постійності й складності. Тео¬рія постійності базується на тому, що люди віддають перевагу інфор¬мації, що її можна якось підтвердити, і відмовляються від інфор¬мації, що нічим не підтверджується або є суперечливою. Теорія складності грунтується на схильності людини нудьгувати. Зменши¬ти нудьгу можна пошуками нових стимулів.

Отже, необхідно враховувати одночасну дію цих двох тенден¬цій. Те, яка з них буде переважати, залежатиме від особистості й від ситуації.

Сучасні теорії комунікативних цілей реклами використовують ха¬рактеристики людей не за демографічними та іншими ознаками, а за психологічними характеристиками та менталітетом народу в цілому.

Використання психологічних характеристик передбачає ще таку сегментацію ринку споживачів:

• ті, хто намагається досягти певного становища усуспільстві. Це група людей, яких дуже турбує престиж торгової марки, яку во¬ни купують, престиж країни, де вони живуть;

• прогресивні - група людей, які намагаються в усій своїй ді¬яльності бути сучасними, передовими, а відтак купують лише певні марки товарів;

• консервативні - група людей, які мають схильність до вже вип¬робуваного й вибирають лише традиційні торгові марки все своє життя;

• раціональні - група людей, які шукають вигод, переваг (економія, низька ціна, тривалий строк служби виробу тощо);

• скритні - група людей, заклопотаних власними проблемами; вибір продукції такими людьми є непередбачуваним, оскільки не можна спрогнозувати мотиви такого вибору;