Комунікативна атака

•яскрава зовнішня виразність, високі динамічні якості, вели¬ка кількість орієнтовних реакцій при загальній спрямованості по¬гляду на аудиторію, що характеризують увагу педагога.

Нагадаємо, що на формування мускульної мобілізованості не¬гативно впливають такі показники: скутість, обмеженість рухів; відсутність значуще виразних жестів; наявність відволікаючих, беззмістовних жестів; наявність одноманітної міміки; невиразність погляду; метушливість.

Проведення "комунікативної атаки" вимагає від педагога вмін¬ня керувати своїм самопочуттям; переборювати нетворчий настрій перед і в період спілкування з аудиторією. Своєрідним вістрям прояву його творчого самопочуття виступає передстартова готовність до спілкування, в якій знаходять своє відображен¬ня комунікативна настроєність і так звана загальна комунікативна збудженість. Багаторічний досвід практичної діяльності з підготов¬ки майбутніх педагогів до професійного спілкування показує, що комунікативна збудженість базується на емоціональності як здіб¬ності особистості до емоційного переживання певної якості.

Важливо пам’ятати. що обов’язковим елементом підготовки до "комунікативної атаки" виступає педагогічна імпровізація. У психолого-педагогічних дослідженням її визначають як ін¬туїтивно-логічний процес миттєвого створення і виконання педаго¬гічне значущих елементів творчої діяльності. Педагогічна імпро¬візація, як свідчить практика, в першу чергу став необхідною тоді, коли потрібно якнайшвидше знайти вихід із непередбаченої педагогічної ситуації, що раптово виникла в процесі спілкування педагога з аудиторією, привернути увагу аудиторії до себе. Але треба знати, що досвідчені педагоги часто планують її проведення на етапі "комунікативної атаки". Новизна змісту або своєрідна структура рані відомої для аудиторії інформації, новизна дій, що необхідні для виконання педагогічної імпровізації, сприяють установленню професійно-педагогічного контакту у спілкуванні.

Таким чином, як бачимо, зміст і структура педагогічної імпровізації можуть наперед не готуватись. У більшості випадків педагог вибирає слушний момент для реалізації спеціально проду¬маної і часто відрепетированої імпровізації.

Результати аналізу наукових робіт В.А.Кан-Калика , В.М.Харькіна впевнюють, що педагогічна імпровізація базу¬ється на здібності педагога оперативно і правильно оцінювати си¬туацію спілкування і вимагає наявності певних умов. Проаналізу¬вавши ці умови, вважаємо за необхідне подати їх таким чином:

•загальнокультурна і професійна підготовка педагога;

•ґрунтовна психолого-педагогічна і методична підготовка пе¬дагога;

•розвинуте педагогічне мислення, що дає можливість прогнозу¬вати обставини педагогічної

•діяльності й діяти в них, розвинуті увага, уява, інтуїція;

•схильність до організації спілкування з людьми;

•управління своїми психічними станами і вміння вільно трима¬ти себе на людях;

•володіння комунікативними вміннями» знання теорії та методики педагогічної імпровізації.

Водночас слід зазначити, що однією з найважливіших умов про¬ведення імпровізації виступає якісна мовленнєва підготовка педаго¬га, його вміння діяти словом.

Імпровізація, як правило, проявляється в словесних, фізич¬них або словесно-фізичних діях. Словесна дія в педагогічній імпровізації має форму монологу, діалогу, репліки або фрази. Досить рідко в педагогічній імпровізації в чистому вигляді зустрічається фізична дія. Найчастіше вона проявляється в формі погляду чи жес¬тів. Широкого використання в педагогічній імпровізації набули словесно-фізичні дії.