Комунікативна атака

Комунікативна атака.

Поняття "комунікативна атака" в теорії і практиці педагогічного спілкування запропонував використовувати В.А.Кан-Калик. Концепція педагогічного спілкування, яку розро¬бив учений, передбачає визначення етапів спілкування під час проведення уроку (читання лекції).

Характеристики "комунікативної атаки": вона передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну пе¬ревагу, що забезпечують у подальшому управління спілкуванням з аудиторією.

Початковий етап спілкування педагога з аудиторією не завжди потребує проведення "комунікативної атаки".

Практика формування професійного спілкування сьогодні під¬казує, що необхідно змінити підхід до даного феномена, розширити його трактування. "Комунікативна атака" може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає мето¬дом установлення професійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація "комунікативної ата¬ки" можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні ко¬мунікативні вміння вербального і невербального спілкування, ство¬рення творчого самопочуття в спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань".

Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином:

•проаналізувати особливості конструювання змісту;

•визначити стадії її проведення;

•вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога;

•врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення.

Потрібно також вказати на необхідність звернення до педаго¬гічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комуніка¬тивної атаки".

Слід пам’ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному кон¬кретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мис¬лення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комуні¬кативну структуру уроку (комунікації) , володіти технікою педаго¬гічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочут¬тям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.

Наукові праці педагогів та психологів, спеціаліс¬тів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки"

Так, доцільно прийняти положення, яке обгрунтоване знавця¬ми публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педа¬гогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знай¬ти шляхи, які дадуть змогу вирішити це питання.

Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до рекомендацій В.А.Кан-Калика . Багаторічний досвід викла¬дацької діяльності дав можливість ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога в спіл¬куванні. До таких факторів належать:

•чіткість організації початкового контакту з класом;