Комунікативна атака

•оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкування;

•відсутність проміжних зон між організаційними і змістовни¬ми аспектами початку взаємодії;

•оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;

•введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;

•переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;

•організація цілісного контакту з усім класом;

•забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);

•скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і роз¬ширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;

•реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, мікроміміки, "контакту очей" і т.п.;

•"транслювання" в клас особистої прихильності до дітей;

•розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів і врахування її у спілкуванні, передача учням цього розуміння;

•введення на початковому етапі взаємодії завдань і питань, які можуть мобілізувати аудиторію;

•формулювання яскравих, приваблюючих цілей діяльності і порад шляхів їх досягнення.Більшість із зазначених факторів мають узагальнюючий характер і потребують певної конкретизації, хоча їх роль у спілкуванні заперечувати не можна. А із даного їх пе¬реліку, засобами, які доцільно використати на початковому етапі "комунікативної атаки", можуть бути: введення завдань і питань, які мобілізують аудиторію; формулювання яскравих і приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення. Можливий і інший шлях проведення початкового етапу "комунікативної атаки", де бу¬дуть використовуватись короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних точок зору з одного і того ж питання, що пропонується в роботах з ораторського мистецтва .

У деяких дослідженнях звертається увага на необ¬хідність використання на початку спілкування з аудиторією так званої "початкової паузи". Психологічне призначення цієї паузи, як стверджують В.А.Кан-Калік, З.В.Савкова , з од¬ного боку полягає в тому, що вона дозволяє аудиторії певним чи¬ном звикнути до педагога (оцінити його зовнішній вигляд, виявити його бажання працювати з даними людьми і в даний час), з другого боку - правильне її використання дає можливість привернути увагу цієї аудиторії до педагога. Проте результати теоретичної розробки і апробації "комунікативної атаки" як методу формування комуніка¬тивних умінь виявили цілковиту неможливість звернення в даному випадку до "початкової паузи".

"Комунікативна атака", як відомо передбачає проведення сво¬єрідного комунікативного "натиску" педагога на аудиторію з момен¬ту його появи, що зумовлюється необхідністю встановлення профе¬сійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Цей "натиск" виража¬ється в спрямованості погляду педагога, мускульній мобілізованості, інтонаційній виразності мовлення. З огляду на сказане зрозу¬міло, що "початкову паузу" ніяк не можна використовувати у "кому¬нікативній атаці".

Необхідність визначення стадіальності проведення "комуніка¬тивної атаки" зумовила звернення до робіт К.С.Станіславського та В.А.Кан-Калика. Як відомо, в розробленому видатним театральним педагогом ученні про сценічне спілкування визначені стадії цього процесу (орієнтування в умовах, що оточують, і вибір об’єкта; підхід до об’єкта, привернення до себе його уваги; "зон¬дування" душі об’єкта. передача своїх "бачень" об’єкту за допомо¬гою променевипускання; відгук об’єкта і обмін променевипусканням їм з обох сторін). Спираючись на дані положення, В.А.Кан-Калик роз¬різняє, як він пише , основні стадії педаго¬гічного спілкування. Ці стадії спілкування, відповідно, можна визначити і в "комунікативній атаці". Виходячи зі сказаного, дамо коротку характеристику зазначених стадій.