Вимірювання параметрів рольового конфлікту: Зарубіжний досвід
Для додаткового підтвердження психометричних характеристик шкал, що входять в структуру тесту, і статистичний взаємозв'язок між ними, застосовувався факторний аналіз (див., напр.: McGee G.W. et al, 1989). Протиставилися такі можливі альтернативні моделі: a) 14 одиниць, що входять в склад цих шкал вимірюють два незалежні конструкти (неоднозначність ролі і рольовий конфлікт); b) 14 одиниць вимірюють тільки один конструкт (що говорить про тотожність шкал); c) 14 одиниць комплексно навантажують факторну модель другого порядку. Здійснене дослідження на трьох незалежних підпорядкованих виборках (загальна кількість n = 913) виявило переважання факторної моделі другого порядку, тобто показало, що даний тест не репрезентує рольовий конфлікт і неоднозначность ролі як дві факторiально незалежних конструкції, хоч і не доводить їх тотожності. Автори стверджують, що необхіднi альтернативні методики, обговорюють пропозиції з подальшого їх опрацювання.
Ще в одному дослідженні (Smith C.S. et al, 1993) оцінюється розмірність одиниць і психометричні властивості описаної методики (Rizzo J.R. et al, 1970). Як вважають автори, критика цього тесту в літературі полягає в тому, що його шкали не вимірюють роздільні конструкції і забруднюються дисперсією методу. Проте, альтернативну думку можна проілюструвати беззупинним використанням шкал, як незалежних мір. Підтверджуючі факторні дослідження і одиничні статистичні перевірки показали дискримiнантну валiдність для шкал рольового конфлікту і неоднозначностi ролі в 3 різноманітних вибірках робітників: 203 соціальних сервiсних робітника, 234 таких, що одержать погодинну оплату робочих в фірмі виробництва, і 507 робочих "білих комірців" і "синіх комірців" в організаціях. Дані є найкращим наближенням до моделі, що визначає 2 фактори: рольового конфлікту і неоднозначностi ролі, з перехресним навантаженням між шкалами.
Не менш цікавим, але не таким поширеним в літературі є створений іспанськими психологами Peiro J.M., Melia J.L., Zacares I., Gonzalez-Roma V. Опитувальник Рольового Конфлікту (the Role Conflict Questionnaire) створений для вимірювання конфліктів, пережитих у виконанні ролі (див.: Peiro J.M. et al, 1987b).
Цей тест створено на дещо інших теоретичних позиціях, ніж попередній. Поняття "роль" визначається як кластер соціально і організаційно визначеної індивідуальної поведінки, як набір рольових очікувань спрямованих на центральну людину відправниками ролі з одного боку і центральною людиною - з іншого.
Адекватне виконання ролі має на увазі, що створення і посилання інформації відправниками ролі не є несумісним. "Рольовий конфлікт" визначається як невідповідність між очікуваннями, зв'язаними з роллю, і фактичними переживаннями рольового обов'язку, тобто взаємна інформація, яку отримують партнери по взаємодії є або справді об'єктивно несумісною, або виглядає такою через дисфункціональні процеси комунікації.
Автори розрізняють об'єктивний і суб'єктивний рольовий конфлікт, які можна відрізнити і оцінити різними засобами. Об'єктивні виміри будуть потрібні щоб ідентифікувати кожного члена рольового ансамблю і оцінити їх очікування для визначення рівня взаємної невідповідності. Аналіз неузгодженостей серед рольових очікувань - вичерпна процедура і не залежить від сприймання ситуації центральною людиною. Суб'єктивні виміри спрямовані на оцінювання рольового конфлікту так, як він сприймається з точки зору рольового обов'язку (role-incumbent).
Опитувальник Рольового Конфлікту становить шкалу 17 одиниць, призначену для оцінювання таких аспектів рольового конфлікту:
1.Персонально-рольовий конфлікт (person-role conflict).
2.Інтервиконавчий (inter-sender) рольовий конфлікт.
3.Рольовий конфлікт цілі ресурсу (resource-goal), включаючи рольове перевантаження (role overload).
Автори перевірили психометричний інструмент для вимірювання рольових конфліктів з 226 досліджуваними, чоловіками і жінками, що досягли віку 17-64 років, 33 % адміністраторів і супервiзорів, 67 % клерiкального персоналу і робочих.За допомогою факторного аналізу виявлено 5 факторів: I - рольовий конфлікт цілі ресурсу, включати конфлікт із-за відсутності часу (рольове перевантаження) і інших важливих ресурсів; II - загальний інтервиконавчий рольовий конфлікт; III - ієрархічний інтервиконавчий рольовий конфлікт; IV - персонально-рольовий конфлікт відісланий до рівня відповідальності і влади; V - персонально-рольовий конфлікт відісланий до роботи.
За даними авторів створена методика відповідає всім необхідним психометричним вимогам: значення надійності одержані для шкали в цілому (біля 0.80) і для кожного із п'яти одержаних факторів (між 0.57 і 0.72); була ретельно розроблена змістовна валідність і частина даних підтримує критеріальну валідність: від'ємна кореляція з мірою задоволення роботою і позитивна кореляція з рольовою напругою. Опитувальник Рольового Конфлікту може бути корисним інструментом для оцінки такої характеристики рольового стресу, як рольовий конфлікт, що може бути одним із джерел робочої напруги в організаційних призначеннях.