Рольова компетентність і адаптивність особистості
Від рольової компетентності залежить здатність людини долати життєві кризи, які можна трактувати як зміну життєвих ролей особистості [9, с. 69-79]. Життєва криза може розглядатись як рольовий конфлікт у сфері життєвих ролей, суть якого полягає в труднощах формування нових ролей, або неможливості відмови від старих, що втратили своє життєве значення і перетворилися на гальмо особистісного розвитку. Розвинена рольова компетентність допомагає подолати життєву кризу з меншими негативними наслідками для особистості: висока рольова гнучкість сприяє легкості, а отже і гармонійності зміни життєвих ролей; рольова варіативність допомагає компенсувати недостатньо розвинуті ролі іншими ролями з багатого рольового репертуару людини.
В процесах рольової компенсації важливе значення мають уявні ролі, які створюються в процесі творчої діяльності людини та творчого самовираження. Уявні ролі є важливими компонентами внутрішнього світу людини, а зрештою - життєвого світу особистості в цілому. Уявна роль може допомогти подолати життєву кризу навіть в тих випадках, коли реальні життєві ролі втрачені людиною назавжди, або стають неможливими через складні чи трагічні життєві обставини [1].
Сказане можна проілюструвати такими прикладами. Людина, що має багатий рольовий арсенал, як правило, володіє багатьма соціальними функціями, і втрата однієї чи декількох з них не призводить до особистісної катастрофи, бо смисл життя людини може бути переорієнтований на інші цінності. Ролі, що залишилися, можуть компенсувати втрачені. Навпаки, обмеженість рольового репертуару (наприклад, якщо людина віддається своїй професії відмовившись від створення сім'ї; або навпаки, присвятила себе вихованню дітей з обмеженням у професійній сфері) загрожує стати причиною життєвої катастрофою у випадку, коли через критичні чи трагічні обставини людина втратить можливість повноцінно реалізувати свої основні рольові функції.
Люди творчих професій (а талановита людина, як правило, має високу рольову компетентність за рахунок уявних, створених художньою творчістю образів і ролей) долають життєві кризи засобами творчої діяльності. В результаті - художник чи артист, незважаючи на те, що зовні він справляє враження зовсім не пристосованої до життя і непрактичної людини, переживає критичні (а часом і драматичні та трагічні) періоди життя краще, ніж досконалий прагматик, якого може зовсім зламати невдача в галузі власної справи чи кар'єри, в яких концентрується все життя цієї людини. Художник завжди несе в собі багатий творчий внутрішній світ, який є важливою складовою його життєвого світу і допомагає йому не втратити особистісної ідентичності навіть якщо зовнішній світ зазнав руйнівних деформацій. Ці закономірності використовуються в різноманітних видах психотерапії творчістю та творчим самовираженням.Творче відношення до себе і свого життя, необхідне для володіння мистецтвом життєтворчості, допомагає вижити в надзвичайно складних соціальних умовах. Чим вища рольова компетентність людини, тим багатоаспектніше її функціонування, тим багатовимірніше її особистість, тим більше можливостей її творчої самореалізації. Можна стверджувати, що рольова компетентність в значній мірі сприяє творчому проектуванню та здійсненню людиною свого життєвого проекту, а отже є всі підстави розглядати цей феномен як важливу умову життєтворчості людини [див.: 3]. Компоненти рольової компетентності можуть розглядатися як складові частини методів і технологій мистецтва жити, тобто виступати суттєвими факторами життєвої компетентності.
Важливим практичним доповненням описаних теоретичних міркувань є розроблена автором система формування практичних умінь та навичок, яку можна назвати "тренінг рольової компетентності". Він є складовою частиною більш широкого навчального семінару "Рольовий креативний тренінг", або тренінг творчого педагогічного спілкування [2]. Цей вид активного соціально-психологічного навчання має на меті розкрити творчий потенціал людини, який необхідний в педагогічному спілкуванні та інших формах роботи з людьми. Тренінг рольової компетентності полягає у формуванні навичок управління власними психологічними ролями людини, які вже є в її рольовому репертуарі, розвитку багатомірності ролей за рахунок нових різновидів існуючих ролей та володіння новими уявними ролями, що можуть мати не лише компенсаторну функцію, а й виступати інструментом підвищення творчого потенціалу особистості, умінню більш гнучко поводити себе в конфліктних ситуаціях і розв'язувати багато педагогічних та інших практичних задач.
Рольовий креативний тренінг, зокрема, тренінг рольової компетентності, звісно, не може вирішити всіх практичних задач, проте дозволяє активізувати значні творчі резерви людини, які завжди є в достатній кількості. Він не може в короткий строк розвинути творчі здібності (така задача і не ставиться), зате вдається підвищити творчий потенціал за рахунок більш ефективного володіння існуючими творчими можливостями людини. Це має значення не тільки для виконання професійних функцій, а й для розв'язання багатьох інших життєвих проблем. Зрештою - такі уміння, навички та здібності допоможуть особистості краще адаптуватися в нашому непростому сучасному соціальному світі.
Література