Рольова компетентність і адаптивність особистості
Людині в своєму житті доводиться грати багато різноманітних ролей. Можна без перебільшення сказати, що психологічні ролі особистості складають її соціальне обличчя, визначають успішність її функціонування в соціумі, а отже - істотним чином впливають на її життєву компетентність в цілому.
Існують різні види класифікацій ролей: за сферами діяльності ролі поділяються на професійні, сімейні тощо; за рівнем попередньої заданості діляться на конвенційні, тобто закріплені в соціальній структурі, та міжособові; за рівнем активності особистості ролі можуть поділятися на аскриптивні, чи такі, що задані соціальною позицією людини, та досяжні, тобто такі, яких людина досягла в процесі життєдіяльності. Важливою в нашому контексті є класифікація ролей за ступенем їх участі в житті людини, а зрештою - за рівнем включеності в структуру її особистості. За цим критерієм ролі поділяються на ситуативні (тобто такі, які існують обмежений відрізок часу і визначаються певною конкретною ситуацією, наприклад, пасажир, покупець тощо) та життєві, тобто такі, які постійно притаманні людині, незалежно від ситуацій, в яких вони можуть бути актуальними (наприклад, статеві ролі, певною мірою і сімейні та професійні ролі). З такими ролями, як правило, виникає особистісна ідентифікація.
Яким чином психологічні ролі пов'язані з життєвою компетентністю особистості? На наш погляд, цей зв'язок є досить істотним, а однією з важливих складових життєвої компетентності є так звана рольова компетентність особистості. Що вкладається в це поняття? В більшості джерел під компетентністю розуміється система умінь та здібностей людини розв'язувати певні задачі. В залежності від виду задач розглядаються різні види компетентності. Життєва компетентність - це здатність людини розв'язувати життєві проблеми. Рольова компетентність - це здатність розв'язувати життєві проблеми, що пов'язані з рольовою поведінкою.
В літературі можна зустріти поняття, близькі за своїм змістом. Так, "компетентність в спілкуванні" - це уміння долати труднощі в спілкуванні, в першу чергу, соціально-перцептивного плану, здатність рефлексувати власні прояви в спілкуванні і використовувати одержану інформацію для самопізнання [8]. "Комунікативна компетентність" розглядається як готовність особистості до комунікативної діяльності [5].
В зарубіжних джерелах зустрічається тлумачення соціальних ролей з точки зору "компетентностей взаємодії" (interaction competenties). Так, M. Athay та J. Darley під компетентностями взаємодії розуміють здатності створення нових зразків виконання ролі шляхом реконструювання знайомих, набутих в практиці прикладів, що дає змогу діяти в специфічних змінах ситуацій взаємодії. Серед базових компонентів розглядаються "здібності брати перспективу іншого" та уміння "самоконтролю" [10, с. 70].
Деякі характеристики особистості, що аналізуються в психологічних концепціях, мають стосунок до рольової поведінки, що узгоджується з нашим розумінням рольової компетентності. Так, в теорії психодрами Дж. Морено використовується таке поняття, як "рольовий дефіцит", тобто недостатність функціонування ролей, яка виникає в процесі рольового розвитку [6, с. 284-299]. Розглядається первинний (рольова недостатність) та вторинний (атрофія ролей) рольовий дефіцит. Хоча це поняття використовувалося автором переважно в клінічному розумінні, його можна екстраполювати на прояви здорової психіки, в такому разі рольовий дефіцит описує тенденції, протилежні явищу рольової компетентності.
Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що рольова компетентність - це здатність особистості оперативно володіти своїми психологічними ролями, виступати повноправним суб'єктом цих ролей, включати рольову поведінку в процес власної життєдіяльності та життєтворчості, що дає змогу розв'язувати різні життєві проблеми. Рольова компетентність - може розглядатися не просто як функціональна надбудова над особистістю, а як інтегральна характеристика самої особистості.
Рольова компетентність має певну структуру. Одним з її компонентів виступає рольова варіативність, тобто різноманітність репертуару психологічних ролей особистості, багатство її рольової поведінки. Крім стандартного набору соціальних та міжособових ролей в референтних групах, тобто ролей, що визначаються положенням особистості в соціумі, її статусом, рольова компетентність передбачає існування багатьох різновидів цих ролей. Наприклад, сімейна роль не обмежується однією, нехай і найважливішою функцією, а виступає в багатьох функціях в залежності від обставин (друг, співрозмовник, коханець, господар тощо); міжособові ролі також мають значний спектр варіантів, що дозволяє особистості бути іншою в кожній новій ситуації спілкування.Ще однією складовою рольової компетентності є рольова гнучкість, тобто уміння легко переходити від однієї ролі до іншої. В багатьох життєвих ситуаціях буває необхідність відмовлятися від деяких ролей, що в певних умовах стають неконструктивними та перетворюються в джерело психологічних проблем. Негнучка, ригідна особистість немовби "застряє" на окремих ролях, не може відмовитися від них, або прийняти на себе нову роль. Така особливість стає причиною її низької адаптивності. Це особливо помітно в період соціальної кризи, коли стрімко змінюються умови життя, перебудовується рольова структура суспільства. Багато людей не можуть пристосуватись до нових соціальних ролей, не здатні засвоїти нові вимоги до професійної діяльності та інших видів соціальної активності. На перший погляд, така безпорадність притаманна людям старшого віку, але насправді людей як з високим, так і з низьким показником рольової гнучкості досить багато в усіх вікових групах, хоча він має тенденцію знижуватись з віком людини.