Рольова компетентність і адаптивність особистості

Третім параметром рольової компетентності є рольова глибина, тобто володіння глибинною структурою ролей, опора в рольовій поведінці не лише на рольові очікування оточуючих (хоча зовсім не враховувати їх неможливо - це також веде до дезадаптації особистості), а й на такі особистісні складові, як рольова Я-концепція, рольове переживання. Останнє є дуже важливим компонентом життєвої ролі, оскільки воно виступає індикатором включеності ролі в життя людини, зрештою - це показник психологічного володіння роллю. Рольове переживання - це сукупність своєрідних емоційних станів та процесів, що супроводжують рольову поведінку. Потреба в рольовому переживанні (тобто потреба особистості в новому чуттєвому досвіді, що набувається в процесі виконання ролей) - також важлива складова рольової глибини особистості. Крім того - здатність до глибоких рольових переживань - це одна зі складових акторського мистецтва, для якого без сумніву треба володіти високою рольовою компетентністю.

Нарешті, четвертим компонентом рольової компетентності виступає здатність до рольової децентрації та прийняття ролі інших (протилежна якість носить назву рольовий егоцентризм). Вміння приймати ролі інших розглядається як основна мета соціалізації особистості в концепції Дж. Міда. Воно вважається досить цінною якістю людини і допомагає їй адаптуватись в соціумі, зокрема - уникати рольових конфліктів.

Рольова децентрація - це складне психологічне утворення, що включає цілу низку умінь та здібностей: здатність до перевтілення, тобто вміння грати ролі інших (це дуже добре видно на прикладі роботи актора, власне - це основний компонент акторських здібностей); рольова емпатія, тобто прийняття ролі іншої людини, здатність "приміряти" її на себе, розуміти внутрішню логіку, вміння дивитися на світ очима цієї людини, з позиції її рольової Я-концепції; рольова рефлексія, тобто уміння оцінити себе, свою рольову поведінку зі сторони, с точки зору інших людей, здатність визначати і прогнозувати рольові очікування до себе.

Окремо слід зупинитися на понятті "уявні ролі", тобто ролі, які виникають не в реальній рольовій поведінці, а в ситуаціях, створених людською фантазією. Це відбувається при сприйнятті художньої творчості (в найбільшій мірі - літератури, театру, кіно). Рольова децентрація передбачає уміння перевтілюватися в образи, що відповідають таким уявним ролям, та ідентифікуватися з героями творчості. Подібні психологічні процеси притаманні різним видам активної творчості людини: літературної, театральної, музичної, малярської тощо. В процесі рольової децентрації, як правило, виникає рольове переживання, що має неабиякий терапевтичний ефект. Він знайшов використання в великій групі методів психотерапії: психодрамі, арттерапії, бібліотерапії та багатьох інших.

Описані показники взаємопов'язані між собою. Так, існує негативний статистичний зв'язок між рольовою гнучкістю та глибиною, а також між глибиною та варіативністю. Це означає, що широка рольова варіативність та висока рольова гнучкість часто пов'язані з поверховістю ролей, а значна рольова глибина (тобто здатність до довільної зміни сили рольових переживань від повного його зникнення до почуття потрясіння та катарсису) характерна для обмеженого репертуару психологічних ролей. Проте, у випадках високої рольової компетентності можливий істотний розвиток здавалося б несумісних між собою параметрів. Це свідчить про те, що ми маємо справу з інтегральним психологічним феноменом з досить складною структурою, і в його характеристиці повинні враховуватись вклади всіх окремих компонентів.Рольова компетентність певним чином пов'язана з цілісністю особистості. Чим багатша система життєвих ролей людини, тим багатоаспектніше її соціальне обличчя, тим багатогранніше її взаємодія з різноманітними соціальними ситуаціями, до яких вона може краще адаптуватися. Для такої особистості явище атрофії ролей, яке може спостерігатися в критичні моменти життя, не буде в значній мірі патологічним, адже втрачені ролі можуть бути заміщеними іншими, в тому числі і уявними.

Атрофія ролей, як і інші види рольового дефіциту, є причиною збіднення особистісного рольового репертуару. Особистісні ролі - це форми прояву людської індивідуальності в соціальній поведінці. Втілюючись в соціальні ролі, вони, тим не менш, виражають особистісні типажи, характери. В драматургії такі ролі називають характерними. В житті людини часто окремі особистісні ролі виявляються пригніченими, заблокованими, відповідні сторони особистості - нерозвинутими через те, що відповідні сфери життєдіяльності колись придушувалися, витіснялися, не отримали належного розвитку.

Компенсувати нерозвинуті особистісні ролі, відновити втрачену спонтанність допомагає метод психодрами, зокрема техніка "антиролі". Психодраматична група знаходить для кожного її учасника таку особистісну роль, яка відповідає особливостям поведінки, в найменшій мірі їй притаманим. Здійснення антиролі в спеціальній грі дозволяє реалізувати значні, раніше заблоковані, особистісні резерви, наприклад, звільнити витіснені прояви сексуальності, дати вихід почуттям, які до цього вважалися неприпустимими. Підвищена таким чином рольова компетентність не тільки сприяє самопізнанню, а й допомагає розв'язати багато психологічних проблем.