Історія української державності
Першочерговим завданням вищої влади в Україні постало творення власної армії, дійового інструмента захисту державної незалежності, територіальній цілісності та суверенітету України.
Постановою Верховної Ради України 24 серпня 1991 р. всі військові формування, дислоковані на території республіки були підпорядковані вищому органу влади - у січні 1992 р. створено Міністерство оборони України, сформована республіканська гвардія.Як самостійна держава, Україна з перших днів незалежності нама¬галася створити свою грошову одиницю. Постановою від 9 вересня 1991 року запроваджувався обіг купонів багаторазового використання.
В середині 1992 року Україна вийшла з рубльовоїзони. Зростання цін на енергоносії привело до інфляції, яка в 1993 році переросла в гіперінфляцію. За 1993 рік купоно-карбованці знецінилися в 103 рази. Такого рівня інфляції на той час не знала жодна країна світу. Жорст¬ка дефляційна політика Національного банку України дала змогу на деякий час приборкати інфляцію. Але непослідовність в проведенні ринкових перетворень тільки посилила економічну кризу.. У грудні 1993 року інфляція перевищувала 90%.
Економічна криза призвела до гострої політичної кризи. 24 верес¬ня 1993 року Верховна Рада прийняла рішення про призначення на 24 березня 1994 року дострокових виборів парламенту. Одночасно, на 26 червня 1994 року були призначені вибори Президента.
На виборах, що проходили у два тури з 27 березня по 10 квітня 1994 року було обрано 338 народних депутатів. Половину всіх місць було віддано політичним партіям. Найбільше місць отримали кому¬ністи - 101, СПУ і СелПУ - здобули відповідно 14 і 18 мандатів, Рух - 20. Інші партії мали від 1 до 9 представників у Верховній Раді.
Процес зміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори. На посаду Президента було зареєстровано 7 кандидатів. Го¬ловна боротьба розгорнулася між Л. Кравчуком, який набрав у пер¬шому турі 37,68% голосів, і Л. Кучмою - 31,25%. У другому турі, який відбувся 10 липня 1994 року, Л. Кучма набрав 52,14% голосів, Л. Кравчук - 45,06%. Таким чином, Леонід Кучма став другим все-народно обраним Президентом України.
З обранням нового парламенту і Президента боротьба між зако¬нодавчою і виконавчою владою посилюється.
За чотири роки після проголошення Л. Кучмою курсу на ради¬кальні реформи в українській економіці намітилися певні позитивні зрушення. В основному вдалося досягти грошової стабілізації. Здійснено лібералізацію цін, валютного курсу, механізмів зовнішньої торгівлі, малу приватизацію, роздержавлення земель. Запроваджено систему неемісійного, ринкового обслуговування бюджетного дефіциту. Зріс експорт українських товарів.
Однак економічну кризу подолати не вдалося. Заборгованість по заробітній платі становить від одного до шести місяців. Загострила¬ся проблема безробіття. Продовжується спад промислового вироб¬ництва.
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД.
Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. Президент України був як главою держави, так і главою виконавчої влади. За Конституцією України 1996 року Україна за формою правління стає президентсько- парламентською республікою.
За державним ладом Україна е унітарною державою. Адміністра¬тивно-територіальними одиницями України є: область, район, місто, селище і сільрада. Особливий статус має Автономна Республіка Крим, яка є невід'ємною складовою частиною України і в межах повнова¬жень, визначених Конституцією У країни, вирішує питання, віднесені до її відання.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінниць¬ка, Волинська, Дніпропетровська, Донецька. Житомирська, Закар¬патська, Запорізька. Івано-Франківська, Київська. Кіровоградська, Луганська. Львівська. Миколаївська, Одеська. Полтавська. Рівненсь¬ка, Сумська, Тернопільська. Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севасто¬поль.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами України.