Суверенітет держави. Зв'язок суверенітету держави з народним суверенітетом
Суверенітет держави. Зв'язок суверенітету держави з народним суверенітетом
Суверенітет держави - політико-юридична властивість дер¬жавної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні.
Відрізняють дві сторони державного суверенітету[1]:
внутрішню: виражає верховенство і повноту державної вла¬ди відносно до усіх інших організацій у політичній системі су¬спільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію[2] усередині країни в межах усієї державної тери¬торії;
зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими дер¬жавами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні спра¬ви ззовні.
Внутрішній суверенітет називають ще законодавчим сувере¬нітетом, оскільки він припускає право законодавчої влади ви¬давати закони.
У Декларації про державний суверенітет України від 16 лип¬ня 1990 p. зазначені такі ознаки державного суверенітету Ук¬раїни:
1) верховенство (інакше: прерогатива влади) - відсутність іншої більш високої суспільної влади на території країни: дер¬жавна влада може скасувати, визнати недійсним будь-який про¬яв усякої іншої суспільної влади;
2) самостійність - можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотримання норм національного та міжнародного права;
3) повнота (інакше: універсальність) - поширення держав¬ної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські організації країни;
4) неподільність влади держави в межах її території - одно-особовість влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову; безпосереднє здій¬снення владних велінь по їх каналах;
5) незалежність у зовнішніх відносинах - можливість само¬стійно приймати рішення ззовні країни за дотримання норм між¬народного права і поважання суверенітету інших країн;
6) рівноправність у зовнішніх відносинах - наявність у між¬народних відносинах таких прав і обов'язків, як й у інших країн. До зазначених ознак суверенітету слід додати:
7) невідчужуваність - неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади, лише наявність закріпленої за¬коном можливості делегувати суверенні права держави органам місцевого самоврядування (в унітарній державі), суб'єктам фе¬дерації та органам місцевого самоврядування (у федеративній державі).
У Конституції України проголошується: «Суверенітет Украї¬ни поширюється на всю її територію» (ст. 2).
Суверенітетом володіють будь-які держави незалежно від розміру їх території, кількості населення, форми правління і устрою. Суверенітет держави є основним принципом міжнарод¬ного права. Він знайшов своє вираження у Статуті ООН та ін¬ших міжнародних-правових документах.
Держава має суверенні права:
право війни і миру;
право видавати закони;