МЕНТАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ
Іншого значення набуває терплячість в умовах, коли владні структури або нездатні вивести країну з кризового стану через свою некомпетентність, або в своїй діяльності прагнуть досягнути власних цілей, далеких від інтересів народу та держави. Стабільність і безконфліктність в Україні, як свідчить досвід останніх років, має досить суперечливий характер, і залишається одним із факторів, що практично не впливає на політичне та економічне реформування. Безконфліктність базується в основному не на відсутності чи врегульованостi суперечностей, а на свiдомому чи інстинктивному самоусуненні від їх вирішення. Орієнтація пересічного українця на свої власні сили, вміння пристосуватися до змін середовища при бажанні забезпечити сімейний та особистий добробут дають, вже вкотре, шанс правлячій еліті впроваджувати свої модернізаційні проекти.
Дослідження, висвітлення і осмислення особливостей української ментальності пов'язане з нагальною потребою досягти певної відповідності державотворчих процесів та «образу» держави особливостям вдачі, внутрішнім прагненням і потенційним можливостям українського народу. Політична еліта, пропонуючи реформи, повинна усвідомлювати, на які політичні, соціальні, економічні і культурні фактори вона може розраховувати, модернізуючи суспільство. Адже існує небезпека переступити поріг максимально допустимого потоку інновацій, коли суспільство через самобутність своєї культури просто не в змозі осягнути, переосмислити і включити в свій світогляд новаторські ідеї, оскільки вони викликають дискомфорт у переважної більшості населення. Глибоке знання базових рис української вдачі має сприяти (разом з іншими чинниками) осмисленню напрямків творення і розвитку вітчизняного державотворчого процесу з урахуванням світової практики й самобутності історичного досвіду українського народу.
ЛІТЕРАТУРА1 Михальченко М., Самчук З. Україна доби межичасся: Блиск та убозство куртизанів. - Дрогобич, 1998. - С. 29.
2 Черный Е.В. Проблемы изучения политической ментальности // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції, 13-14 листопада 1997р. - К., 1997. - С. 11.
3 Людина в сфері гуманітарного пізнання. - К., 1998. - С. 201.
4 Українська душа. - К., 1992. - С. 4.
5 Черный Е.В. Указ. соч. - С. 98.
6 Горбатенко В.П. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на зламі тисячоліть. - К., 1999. - С. 161.
7 Киричук О.В. Ментальність: сутність, функції, генеза // Тези доповідей, Конференція: Духовність. Ментальність. Саморозвиток особистості. - Київ-Луцьк, 1994. - Ч.1. - С. 11.
8 Розумний М. Справа честі. Алгоритми національного самоопанування. Політичні есе. - К., 1995. - С. 48.
9 Людина в сфері гуманітарного пізнання. - С. 215.
10 Кресiна I.О. Українська нацiональна свiдомiсть i сучаснi полiтичнi процеси: (Етнополiтологiчний аналiз). - К., 1998. - С. 204-205.
11 Коммерсант-Власть. - 1999 г. - № 45. - 16 ноября.
12 Онацький Є. Українська емоційність // Українська душа. - К., 1992. - С. 45.
13 Коммерсант-Власть. - 1999 г. - № 45. - 16 ноября.
14 Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського анархізму. - Київ-Філадельфія, 1995. - С. ХХІІІ.
15 Лисяк-Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе.: В 2 т. - К., 1994. - Т.1.
16 Грабовський С. Українська людина та українське буття // Сучасність. - 1997. - № 3. - С. 5-6.