Світ на початку ХХст

Для капіталізму XIX ст., з пануванням вільної конкуренції, типовим був вивіз товарів. А для періоду, коли країни вступили в індустріальне суспільство, з пануванням монополій, типовим став вивіз капіталу. Особливо до відстаючих країн, де гостро бракувало власних коштів, а земля, робоча

2

сила та сировина були дуже дешевими. Лише протягом перших 13 років XX ст. капіталовкладення провідних держав зросли вдвічі.

Вивіз капіталу відбувався нерівномірно. Чільне місце в цьому належало Великобританії. На 1900 р. її зарубіжні Інвестиції складали 20 млрд. доларів, Франції — 10 млрд,, Німеччини — 3, млрд., а США — тільки 0,5 млрд. доларів. Вивіз товарів та капіталу зв'язав більшість, регіони з європейськими центрами промисловості й банками. Була сформована система світового господарства.Ще одна характерна - ознака нового індустріального суспільства - поява міжнародних монополій і транснаціональних корпорацій, котрі ділять між собою як світові ринки збуту, так і виробництво товарів. Цей переділ відбувався у гострій боротьбі й не завжди відповідав тому територіальному переділові світу між провідними державами, який уже завершився. У 1907 р., було укладено угоду про поділ світового ринку, і співробітництво між монополіями — "Загальною електричною компанією" (США) та "Загальним товариством електрики"(Німеччина). 'Фінансові групи— Дж. Рокфеллера і Ротшільдів — поділити між собою «гасовий ринок світу».

Величезний вплив на розвиток суспільства в кінці. XIX — початку XX ст. мали науково-технічні досягненення, особливо розвиток фундаментальних наук.

В кінці XIX ст. на початку XX ст. завершився процес формування індустріального капіталістичного суспільства в Західній і Центральній Європі та в Північній Америці, Це була зона прискореного «передового», його розвитку — «перший ешелон».

івдеино-Східна та Східна Європа, включаючи Росію, а в Азії—Японія лише стали на шлях реформ. Вони представляли зону «наздоганяю чого розвитку». Схід, крім Японії, ще не дозрів до вирішення буржуазно-демократичних завдань.

У більшості, країн Західної Європи, та -Північної Америки в цей час Існували політичні свободи, діяли парламенти, визнався принцип розподілу влад. --,;.. : з більшою чи меншою повнотою їх державний устрій відповідав доктрині народного суверенітету: верховна влада (суверенітет.) належить народу, який. здійснює її вибираючи, своїх представників у. центральні та місцеві органи влади.

В республіках і в конституційних монархіях (наприклад у Великобританії) існував парламентський режим. Парламенти мали законодавчу владу, видавали закони, визначали бюджет. Виконавчу владу здійснював уряд (кабінет або рада .міністрів). Уряд очолював президент або прем'єр-міністр.

Крім законодавчої та виконавчої влади, в країнах з парламентським режимом діяла незалежна судова влада - система центральних 1 місцевих судів, а також Верховний суд. Згідно з доктриною розподілу влад всі три гілки влади - законодавча, виконавча судова— повинні були залишатися незалежними. І взаємно врівноважувати одна одну, щоб не допустити концентрації влади; яка може привести до деспотії.

Таким чином, характерними ознаками індустріального суспільстві є:

1 ) створення індустріальної системи господарства;

2) прискорення процесів урбанізації, пролетаризації, соціального роз-шарування суспільства:

3) концентрація виробництва і капіталу, створення монополій;

4) злиття банківського капіталу з промисловим, виникнення фінансової олігархії;

5) вивіз капіталу;