Україна – НАТО: питання співробітництва у невійськових сферах (на прикладі Волинської області)
На сьогодні Україна посідає друге місце після Росії серед країн-партнерів із співробітництва в рамках Наукової програми НАТО. Відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій українські науковці беруть участь у 38 проектах Наукової програми, з них десять – у рамках підпрограми “Наука заради миру ”, яка спрямована на підтримку адаптації впровадження наукових розробок до ринкових відносин. Це проекти в галузях наукових технологій, очищення стічних вод, моніторингу навколишнього середовища, створення нових матеріалів та джерел енергії, в галузях, які є найпріоритетнішими в усіх країнах світу. Тільки за програмою “Наука заради миру” інвестиції НАТО в Україну складають близько 1 млн. дол. США.
10 проектів Наукової програми за участю українських науковців у галузі фізичних та інженерних наук, близько 15 – у галузях науки та технологій життєзабезпечення та захисту довкілля виконується майже за всіма формами підтримки, що передбачені Науковою програмою НАТО. Серед співдиректорів проектів – науковці Національної академії наук, Академії медичних наук, Національних університетів, інших вищих закладів освіти, галузевих наукових організацій. Для координації співпраці Україна – НАТО в рамках Наукової програми НАТО та програми з проблем сучасного суспільства (CCMS) створено спільну робочу групу Україна – НАТО з питань науки та захисту довкілля. Наприкінці лютого 2000 р. відбулося перше засідання її української частини, а 18 жовтня цього ж року в м. Брюселі, у штаб-квартирі НАТО відбулося перше спільне засідання робочої групи [8, 30].
Високу оцінку керівництва Наукового комітету НАТО під час засідання робочої групи отримала ініціатива України, яка першою серед країн-партнерів проголосила про державну підтримку науковців, які отримали гранти НАТО, для підвищення якості виконання досліджень. Про цю ініціативу за рекомендацією робочої групи було інформовано наукову спільноту на засіданні Наукового комітету НАТО в форматі РЄАП.
На засіданні робочої групи від України проголошено, що Україна високо оцінює програми НАТО в галузі науки та захисту довкілля, із задоволенням відзначаючи їхній позитивний імідж у країні, серед наукової спільноти країни.
Україна більше опікується підвищенням якості виконання грантів, ніж їхньою кількістю. З метою більш ефективного використання грантів НАТО та покращення співпраці Україна має залучатися до огляду національних запитів на більш ранніх стадіях, наша держава має бути краще представлена в різних консультативних радах і в цьому контексті представлено перелік потенційних кандидатів для подання до керівництва відділу науки та довкілля Міжнародного секретаріату НАТО.
Україна вважає доцільною допомогу НАТО в заснуванні курсу післядипломного підвищення рівня науковців у галузі телекомунікації та навігації, який читатиметься англійською мовою.
Однак, зважаючи на принципи Наукової програми НАТО, не всі ініціативи можливо запровадити у найближчий час.
У рамках наукової програми НАТО близько 500 українських науковців отримали гранти або стипендії НАТО для того, щоб вони мали змогу відвідати різні наукові установи в країнах Альянсу; майже 300 учених отримали фінансову підтримку для участі в наукових конференціях НАТО або в роботі інститутів поглиблених досліджень. Одна з останніх науково-практичних міжнародних конференцій пройшла у Луцьку в березні 2001 р. на тему: “Україна – НАТО: стратегічне партнерство”.
Загальний обсяг фінансування участі України в наукових заходах Альянсу складає близько 1 млн. дол. США. А в першій половині 2000 р. за допомогою НАТО в Україні розпочала роботу Інформаційна академічна мережа, через яку українські науково-дослідні інститути та університети отримали доступ до інформаційної мережі Інтернет [2, 27].
За допомогою Центру документації та інформації НАТО в Україні унікальною для країн партнерів структурою НАТО постійно продовжується здійснення інформаційно-ознайомчих візитів представників України до штаб-квартири НАТО та штабу Верховного Головнокомандуючого Обє’днаними Збройними силами НАТО в Європі.Максимальна і своєчасна інформованість – важливий відсоток успіху. Для Волинської області це особливо болюче питання, оскільки надходження інформації через Київ сповільнює процес реагуваняя, а отже, і правильність та своєчасність прийняття відповідних рішень чи вживання заходів. Позитивним є той факт, що стосовно цієї проблеми заходи по її розв’язанню вже вжито. Питання стосовно покращення і поширення інформації широко обговорювалося в кінці липня 2000 р. у м. Любліні на засіданнях робочих груп секретаріату транскордонного об’єднання єврорегіон “Буг”. Українською стороною було висунуто пропозицію про створення бази даних. Тоді ж було прийнято рішення про видання щоквартальника у видавництві “Єврорегіон-прес” з інформаційними викладками трьох країн (України, Польщі, Білорусії), а також статистичного довідника “Єврорегіон “Буг” у цифрах” [6; 7, 142]. Ці рішення – важливий крок у прикордонному співробітництві та взаємодії двох країн – України і Польщі, й вони є важливою складовою частиною програми ПЗМ.