Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

Загальний обсяг лісокористування в Україні становить

14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування - 6,7

млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного господарства

лише на 25 - 27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом деревини щорічна

потреба в її завезенні становить 30 млн. куб. метрів.

Хибна практика планування екстенсивного лісокористування

призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної

продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури

лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення

розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової

структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і

менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають

молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7

відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно

лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче

оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в

останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і

стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно

можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3)

досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного

користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини.

Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та

інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним

навантаженням, що порушує природну стійкість і

середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє