Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій

сільськогосподарського виробництва, низької ефективності

комунальних очисних споруд.

Екологічне оздоровлення басейну Дніпра є одним з

найважливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони та

відтворення водних ресурсів. 27 лютого 1997 року Верховною Радою

України затверджена Національна програма екологічного оздоровлення

басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Основною метою

Національної програми є відновлення і забезпечення сталого

функціонування Дніпровської екосистеми, якісного водопостачання,

екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і

господарської діяльності та захисту водних ресурсів від

забруднення та виснаження.

Не в кращому, а подекуди і в гіршому стані перебувають

басейни інших річок України (Сіверського Дінця, Дністра, Західного

Бугу, Південного Бугу, басейни річок Приазовської та

Причорноморської низовин). Тому мета та стратегічні напрями,

визначені Національною програмою для Дніпра, є аналогічними і для

інших водних басейнів України.

Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок

України та організації управління охороною і використанням водних

ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які

потребують розв'язання, а саме:

надмірне антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок

екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до