Ідеологія і роль політичної ідеології в суспільстві

Різні груп вчених.

1.І. заг процес виробл. ідей, цінностей у реал. житті.

2.І. – ідей і перекон., які ха-ють певні групи, що

3.І. – ідеї, що допом легітимізув. існуючу пол. вл.

4.І. – за без. і легітимізм. інтер. різних соц. гурп з різнми ітер.

5.І. – ілюзорна свідомість, яка пов’яз. не з інтер. пануючого класу, а з матер. переконаннями.

Риси ідеології:

-об’єднує лю

-спрям. на певну дія-ть

-є активною

-легітимізує

-універсальна

-обмежує бачення світу, бо тракт. дійсність з т. з. певних соц. верств на-ня.

-динамічна, бо пост розв і прагне забезпеч найоптим розв су-ва

-комплементарна, бо доповн. одна одну, протистав і впливають

-кожна з і. нав’язує су-ву своє бачення світу.

В науці є 2 підж. Щодо бач. І.:

-партикуляриський: є розбіжності між І., вони завжди протистоять і борються між собою за перемогу, завжди діють в одному просторі, але не зближ. ха-ний для практичної пол.

-холістичний: І. є цілісністю, мають більше спільного, ніж відмінного.

Це філос. т.з. на і.

І. поєднюється з псих. утв. свідомості і. належить до теорем. свідомості. Але на відміну від науки, І. поєднує знання і вірування і залежно від типу І. переваж. або 1 або 2. якщо наукове >, то вона раціоналістична, якщо на забоб., міф. – то іррац.

Ідеологія – теор. узагальнена си-ма поглядів і переконань стос. Су-ва в якій теор. і емпір. знання перепліт. з вірув. І ціннісними орієнтаціями. Є конц., які поясн. коли і чому виник. І., яка їх роль:

І. І. форма віровчення, яка служ. інструментом захисту панівних суп. інтер. За нею І. свідомо прихов. істинний стан справ у су-ві.

ІІ. Конц. напруження, яка пов’яз. виникн. і. з крит. моментами розв. су-ва, якщо в су-ві нагромадж нерозв’яз. пробл. і виник. потреба в альтерн. способах розв’яз. проблем, тоді винвик. І.