Мазепа - політик і людина
У 1706 р. Карлу XII вдалося змусити Августа II розір¬вати воєнний союз з Росією і зректися польського престолу на користь Станіслава Лєщинського. Становище Росії стало за¬грозливим. В Україну ввійшли російські полки для відбиття можливого наступу шведів. Розпочалося спорудження Києво-Печерської фортеці.
Північна війна важким тягарем лягла на плечі українсько¬го народу. В далеких походах гинули тисячі козаків. Багато їх померли від непосильних робіт на спорудженні укріплень, ритті каналів та будівництві Санкт-Петербурга. Зазнавала розорення економіка України, населення знемагало від поборів, повинностей і постоїв царських військ.
2. Перехід І. Мазепи на бік Карла XII. Вступ Карла XII в Україну поставив І. Мазепу перед вибором: залишатися йому з Петром І або приєднатися до Карла XII і розпочати боротьбу за визволення України з-під російського панування.
4 листопада 1708 р. жереб було кинуто. Гетьман залишив у Батурині козацьку залогу і в супроводі генеральної старши¬ни, зокрема, ІлліЛомиковського, Семена Чуйкевича, Пилипа Ор¬лика, Андрія Гамалії, кількох полковників і 4-тисячного козаць¬кого війська вирушив у напрямку Десни до ставки Карла XII.Після того, як Мазепа розкрив козакам свої наміри, ба¬гато з них його покинули. Це було наслідком несподіваного для усіх переродження гетьмана - адже напередодні він закли¬кав до боротьби зі шведами. До того ж, далася взнаки прірва
між рядовим козацтвом і Мазепою, яка виникла через його соціальну політику попередніх років.
Водночас патріотично налаштовані козаки і старшини підтримали заклик Мазепи і стали під прапор визвольної бо¬ротьби.
3. Здобуття і знищення Батурина російськими військами. Дізнавшись про перехід І. Мазепи на бік шведського короля, Петро І наказав своєму фаворитові Олександру Меншикову знищити гетьманську столицю Батурин.
Місто захищав 3-тисячний козацький загін на чолі з пол¬ковником Дмитром Чечелем. У Батурині було багато гармат, пороху, великі запаси продовольства. На вимогу Меншикова здатися, захисники міста відповіли рішучою відмовою. Вранці 12 листопада 1708 р. розпочалася облога. Долю Батурина вирі¬шила зрада: росіянам стало відомо про таємний підземний хід до міста.
На світанку 13 листопада вони увірвалися до Батурина. Після запеклої сутички, опір захисників міста було зламано. Полонених козаків піддавали тортурам, прив'язували до колод і кидали у р. Сейм на пострах прихильникам Мазепи. Безжаль¬но були знищені тисячі мирних жителів міста.
Росіяни захопили державні клейноди, артилерію, війсь¬кові припаси, архів. Після цього місто з церквами і гетьман¬ським палацом було перетворене на суцільне згарище. Таким варварським способом цар поквитався з борцями за свободу Ук¬раїни, які повстали проти російського поневолення.
4. Приєднання запорожців на чолі з К. Гордієнком до шведсько-українського союзу. І. Мазепа робив усе, щоб залучи¬ти на свій бік запорозьких козаків. У березні 1709 р. його посли прибули до запорозької фортеці Переволочні, нижче впадіння Ворскли у Дніпро. Там був кошовий отаман Кость Гордієнко з частиною запорожців. Попри давні неприязні стосунки між гетьманом і запорожцями, козаки вирішили підтримати Мазе¬пу у його антиросійській боротьбі.
На початку квітня К. Гордієнко зустрівся у с Диканьці з Мазепою, а в с. Великих Будищах - із Карлом XII. 8 квітня був укладений українсько-шведський союзний договір, який під¬писали Мазепа і Гордієнко з Карлом XII. За цим договором шведський король підтвердив права і вольності Української держави. Запорожжя стало учасником шведсько-польсько-українського союзу. Карл XII зобов'язався не вступати у мирні переговори з Росією, поки не буде визволена Україна.
5. Зруйнування Чортомлицької Січі. Петро І розумів, що приєднання запорожців до І. Мазепи і Карла XII може істотно вплинути на хід війни. Він вирішив ущент зруйнувати оплот запорожців - Січ. Козаки, які у ній залишилися, обрали новим кошовим отаманом Петра Сорочинського. Він також стояв на антиросійських позиціях.
У квітні 1709 р. цар кинув проти запорожців великий ка¬ральний загін на чолі з полковником П. Яковлевым. Просуваючись вниз по Дніпру, Яковлев спочатку зруйнував запорозьке містечко Келеберду. Потім взяв штурмом фортецю Переволочну. її захисники, а також жінки і діти були порубані. Росіяни спалили козацьку флотилію, що стояла на переправі.