Прикладні проблеми політичної психології

План

1. Методи політико-психологічних досліджень.

2. Психологічні прийоми політичного впливу.

3. Політичне консультування.

4. Політична реклама, іміджмейкінг, PR (паблік рілейшнз).

1. Методи політико-психологічних досліджень.

Прикладні завдання п.п. знаходяться в рамках чотирьох основних сфер: внутрішньої політики, зовнішньої політики, воєнно-політичної сфери і області масових інформаційних процесів. У внутрішній політиці п.п. має прикладне значення практично у всіх основних вимірах: від боротьби лідерів за владу і ?-і влади, до стану масової свідомості, що забезпечує підтримку чи, навпаки, відкидає владу. У зовнішній політиці п.п. використовується для вивчення впливу на владу і населення іноземних держав, хоча тут її можливості менші, ніж у своїй країні. Однак, тут є специфічні об’єкти: ?-я дипломатія, переговорів, механізму міжнародної взаємодії, що включає діяльність міжнародних організацій, врегулювання конфліктів і налагодження міжнародного співробітництва. У воєнно-політичній сфері п.п. використовується для ведення „?-ї війни” з противником, підтримки бойового духу своїх військ, а також для пропагандистсько-психологічного забезпечення різних аспектів воєнних дій. В області масових інформаційних процесів ?-я особливо не замінима: через цю сферу іде велика частина впливу на психіку людей. Прикладна ?-я відіграє важливу роль і всередині цієї сфери: в оптимізації дії засобів масової інформації для ефективного впливу на аудиторію, організацію і проведення виборчих компаній і т.д.

Дослідницькі методи процедури і прийоми сучасної п.п. досить різноманітні. Це пояснюється тим, що в політико-?-их дослідженнях використовуються методи і прийоми, запозичені із цілого ряду суміжних наук: психології, політології, соціології, а інколи ще психолінгвістики, етнографії та інших наукових дисциплін. Це пояснюється двома причинами. З однієї сторони, в п.п. поки що відсутні загальновизнані, жорсткі теоретичні схеми, які б могли диктувати строгу визначеність методичних процедур. З іншої сторони, сам складний х-р об’єктів, які вивчає п.п. змушує будувати д-ня за міждисциплінарним принципом, поєднуючи підходи декількох наук так, щоб вони найбільш адекватно відображали суть складного і багаторівневого об’єкта – поведінки людини в політиці. В результаті своєрідний методичний плюралізм. Вибір методів вивчення диктується самим конкретним об’єктом дослідження.

1) Методи дослідження політичної ?-ї особистості поділяються на контактні і дистантні. Перші вимагають прямого спілкування із досліджуваною людиною. Другі дозволяють досліджувати його здалеку.

Контактні методи включають цілий ряд методик, який береться із ?-ого арсеналу. Вивчаючи особистість людини, застосовують анкети, різного роду питальники, спеціальні тести на виявлення і визначення політичних цінностей і переваг. При дослідженні О політика використовують такі методики, як: метод незакінчених речень, тест Люмера, тест-питальник типу ММРІ, багатофакторний тест Кетелла та ін.

Дистантні методи – різновидність методів, які не вимагають прямої „контактної” взаємодії з політиком. До них належать: психобіографічні методи, які включають інтерв’ю з його однодумцями, родичами і т.д. Широко використовується і метод експертних оцінок, який дозволяє отримати деякий „узагальнений погляд зі сторони” на того чи іншого політика, причому очима компетентних в політиці осіб – експертів.

Важливу роль відіграє аналіз „продукції” політичного діяча. До неї відносяться тексти, манера виступу, жести і т.д. Вся ця продукція успішно вивчається при допомозі різних варіантів методу контент-аналіз. В якості матеріалу використовуються статті і книги, написані даним політиком, відео і аудіо-записи його виступів ... Ще метод складання особистісних когнітивних карт політиків.

2) Методи дослідження політичних ?-ї малих груп. Серед таких методів велике значення до цього часу мають різноманітні варіанти соціометричного методу, який розробив Дж. Морено.