Україна у світовому контексті

Можна говорити про чотири можливі стратегії. Перша – це повна інтеграція до ЄЕП, спочатку – створення зони вільної торгівлі, потім митного союзу, і нарешті валютного союзу. Це було б організацією своєрідного євразійського союзу. На відміну від ЄС, в ньому б тільки одна країна – Росія – диктувала усі правила економічної і політичної гри. Це не тільки приречення України на другорядність, технологічну, економічну і політичну, це пряма загроза втрати незалежності і, врешті-решт, навіть нації з її мовою і культурою.

Другий варіант – розбудова ГУАМу у справжній економічний і політичний союз. Цей варіант зовсім не перспективний. Партнери України в такому блоці замалі, окрім того, і Грузія, і Молдова, як і Україна, бажають раніше чи пізніше інтегруватися до ЄС. ГУАМ може залишитись як зона особливих впливів України, паралельно з остаточним членством у ЄС.

Третя можливість для України – залишитися поза будь-якими економічними і політичними блоками. Прикладом такого статусу є Швейцарія. Швейцарія проте є політично і економічно розвиненою державою, вона зуміла у двосторонній спосіб домовитися з країнами-членами ЄС про корисні для неї умови торгівлі, наукову співпрацю тощо. Україна не спроможна це зробити. Окрім цього залишатися в сучасному глобалізованому світі в певному геополітичному вакуумі було не тільки не корисно, але й дуже небезпечно.

Залишається четвертий, вже задекларований політичним керівництвом країни, вибір - інтеграція до ЄС. На мою думку, треба послідовно реалізувати тільки цю стратегію. Чому такий вибір потрібний і корисний для України? Використовуючи досвід ЄС і його членів, а також отримуючи деяку допомогу, Україна зможе підвищити якість свого законодавства, професійність і незалежність своїх судів, змінити структуру своєї економіки, зменшити її енергоємність, і цим самим залежність від Росії, підвищити свою конкурентну спроможність, зберегти свою незалежність, забезпечити свої кордони. Можна згадати приклад Ірландії, яка була однією з найбідніших країн Європи і завдяки членству в ЄС, великим дотаціям з Фонду Регіонального Розвитку та іншим формам допомоги, стала в авангарді технологічного, економічного і політичного розвитку Європи.Перед вступом до ЄС Україні треба якнайшвидше стати членом Світової Організації Торгівлі. Було б дуже важливо, щоб це сталося перед тим, як Росія увійде до цієї організації, бо тоді вона мусить вести переговори з Україною про умови за яких Україна може підтримати її кандидатуру. Тільки перший етап інтеграції до ЄЕП - зона вільної торгівлі - не суперечить майбутньому членству у ЄС. Україна повинна стати членом НАТО, бо це є гарантією національної безпеки і пришвидшення членства у ЄС.

Українська ідея

Спроби української еліти створити українську ідею дотепер не були успішними. Сам народ під час Помаранчевої Революції створив основну ідеологему національної ідеї – свобода і правда. Це може залишатися ключовим ідеалом. Доповнити його проте потрібно. Наведу деякі міркування щодо такого доповнення. Україна повинна стати державою, в якій політична свобода поєднувалася б з економічною ефективністю і добробутом, соціальною справедливістю і здоровим довкіллям, у якій не було б протистояння між різними цінностями.

Основним етносом України є українці з їх мовою і культурою. Проте Україна є і залишиться етнічно, мовно і культурно різноманітною. Ключовим елементом єдності країни буде децентралізована держава, в якій люди на місцевому, обласному чи регіональних рівнях будуть вирішувати власні місцеві питання, а на державному рівні будуть вирішуватися тільки ті питання, що стосуються країни, і народу загалом. З таким політичним ладом не буде в країні жодних відцентробіжних сил. Не буде бажання приєднатися до сусідніх країн, бо в них немає можливості визначати і бути відповідальними за свою власну долю.

Модель такого ладу існує в Швейцарії, де існує декілька державних мов, сім сильних політичних партій, що по-різному бачать навіть таке питання, як інтеграція країни до ЄС. Там, проте, ніколи не виникало питання про те, що Женева могла б приєднатись до Франції, з якою вона пов’язана мовно і великою мірою культурно, чи Тічіно (італомовний регіон Швейцарії) в аналогічний спосіб до Італії, а німецькомовна частина - до Німеччини. Це тому, що якщо б ці регіони приєдналися до сусідніх з ними держав, вони втратили б найважливішу для них цінність, а саме – право вирішувати власну долю.

Теперішня політична і економічна ситуація України і перспективи на майбутнє

Помаранчева революція була симфонією людей з різними баченнями, різними ідеологіями, але зі спільним бажанням волі і правди. Результат поставив Україну в епіцентр уваги і викликав захоплення більшості країн світу. У новій владі є багато дисонансів. По-перше, спадок старої влади не є надто корисним. По-друге, було зроблено забагато обіцянок, хоча народ цього не вимагав, тому треба діяти на широкому фронті різних питань і діяти швидко. Нова команда не є однодумцями. Розбіжності полягають у тому, як дати Україні швидкий поштовх для інтеграції до європейських і світових структур, а також як розв’язувати нагальні питання. Розбіжності думок, підходів між Президентом, Радою Безпеки, секретаріатом, Кабінетом Міністрів, і в самому Кабміні є насправді, і це не сприяє гармонійній та ефективній співпраці цих органів. Наближаються вибори до Верховної Ради. Всі політики вже тепер до них готуються. Ця обставина також утруднює працю і співпрацю між Президентом, Урядом, Верховною Радою.