Україна у світовому контексті

Глобалізація і геополітичний стан світу

Торгівля між різними частинами світу існує вже тисячоліттями. Вона стала більш інтенсивною з побудовою великих кораблів, відкриттям Америки, створенням так званих східно-індійських торгівельних компаній. Наступний етап торгівельних, фінансових зв’язків розпочався у 19 столітті, з серйозними іноземними інвестиціями, особливо західноєвропейських країн-імперій. Згодом утворилися міжнародні корпорації, які спочатку займалися експортом, а пізніше виробництвом через свої філії у різних країнах. Цей процес став більш інтенсивним у 20 столітті.

Світ переходив теж через різні форми політичних структур: племена, князівства, королівства, нації-держави, імперії і знову повернення до основної політичної структури націй-держав після Другої Світової війни.

В останнє десятиліття ХХ сторіччя розпочалася фаза справжньої глобалізації. Утворилася нова геополітична карта. Це сталося через розпад Радянського Союзу, а також завдяки швидкому розвитку транспортних, комп’ютерних і комунікаційних систем. Світ дійсно став “глобальним селом”. Прикладом цього є те, що за 24 години троянди зірвані на плантаціях Колумбії в Південній Америці, продаються на ринках і в магазинах Західної Європи. Протягом тих самих 24 годин кілька трильйонів доларів змінюють власника, долаючи невидимі електронні кордони.

Глобалізація відбувається під неформальним (неписаним) гаслом: “Що добре для акціонерів – то добре для цілого світу”. Ключові правила цієї нової економічної гри – лібералізація міжнародної торгівлі, дерегуляція внутрішніх ринків держав і приватизація по можливості всього, що можна приватизувати. Ці правила гри подиктували світові США, які після розпаду Радянського Союзу стали єдиною потужною державою у світі. Перший елемент потужності США військова сила з усіма сучасними формами зброї, з військовими базами на різних континентах і з можливістю швидко перевозити свої війська туди, де вони вважаються потрібними. Друга опора сили США – це найбільша і найдинамічніша економіка у світі (найбільший ринок, ВНП 11 трильйонів доларів США). Третій елемент сили США – це переконання більшості населення, що їх політична і економічна системи є найкращими, тобто демократія і ринкова система США мають бути моделлю для всіх інших країн. Все це означає, що США має “монополію на правду”, тобто моральне право нав’язувати свою ідеологію, філософію іншим країнам, а в разі потреби, і примусово, з використанням військової сили.

На жаль, обіцянки глобалізації не дали сподіваних результатів. Різниця між багатими і бідними країнами за останніх 15 років зросла так само, як і різниця між багатими і бідними людьми всередині країн. У багатьох країнах світу існує велике незадоволення теперішнім станом, а військові інтервенції Америки, наприклад в Іраку, ще більш загострили конфлікти між різними цивілізаціями. Потрібні зміни, адже час однополюсного світу закінчується.

Майбутня геополітична констеляція

Багато речей вказують на те, що протягом наступного десятиліття відбудеться трансформація геополітичної карти світу з однополюсного на триполюсний: США, ЄС і конфуціанський світ з Китаєм як його ядром. Головними рушійними силами цієї трансформації будуть: послаблення США, збільшення економічної і політичної ваги Європейського Союзу, швидкий економічний розвиток Китаю та інших конфуціанських країн (Кореї, Японії, Тайваню та малих азійських тигрів: Малайзії, Сінгапуру, Таїланду), що швидко одужують після азійської економічної кризи.

Послаблення США стане відчутним на всіх трьох рівнях: військовому, економічному і політичному. Досвід війни в Іраку ще раз підтверджує, що дуже важко боротися з партизанами чи з терористами в ситуації громадянської війни, особливо якщо такі вороги мають підтримку бодай певної частини населення. Можна згадати війну у В’єтнамі, яка завершилася великою поразкою для Америки, в Афганістані, який до сьогодні є далеким від стабільного миру, економіки і демократії і, нарешті, Ірак, де ситуація залишається надзвичайно складною, з якої американцям буде дуже важко вийти справжніми переможцями, враховуючи їхнє прагнення встановити справді демократичну політичну систему в країні.

Економічна сила США буде також послаблюватися. Прямі витрати на армію і на всі засоби і організацію внутрішньої безпеки наближаються до 10 % ВНП. Окрім того, США мають річний дефіцит в міжнародній торгівлі, який становить уже понад 400 мільярдів . Раніше цей дефіцит компенсувався прямими інвестиціями з-за кордону, приблизно 300 мільярдів на рік. До цього додавалася репатріація прибутків американських компаній з-за кордону. Важливим фактором є і те, що конфуціанські країни, а особливо Китай і Японія, мають свої валютні резерви у формі державних американських облігацій та ін., що приблизно складає третину всіх заборгованостей США. Америка стає залежною від центральних банків цих країн, які могли б швидко продати свої резерви в доларах і цим спричинити драматичний спад цієї валюти.США втрачає також і політичний вплив у світі. Американська зовнішня політика за останніх 5 років виявилася дуже неуспішною. Більшість населення світу негативно ставиться до того, що Америка діє одноосібно, надто агресивно і, врешті-решт, безрезультатно. Авторитет Америки зменшується, що обмежує її вплив на світову політику.