Українська національна ідея в дзеркалі преси

Пріоритети особистості 1214

Добробут 1326

Родина 123

Соціальна справедливість 134

Економічний фактор1348

Зовнішньополітичний фактор12 3

Ідеологія 314

Наведені типи інтерпретацій, звичайно, не покривають всього поля значень національної ідеї. Взагалі, переважна більшість висловлювань, врахованих в експерименті, відзначається двоїстістю або розмитістю змістових інтерпретацій. Окремі автори перелічують складові, які мають бути в центрі уваги держави. Наприклад: демократія, безпека, добробут, консолідація; або: родина, благополуччя, стабільність. Певно, йдеться про формування національної ідеї у вигляді державної доктрини, яка б поєднувала інтереси людини і суспільства. Згідно з контекстом відповідного висловлювання, було виокремлено ці складові за ознакою їх приналежності до особистісних чи суспільних пріоритетів (добробут народу і боротьба з бідністю як головна мета державної політики, здоров’я нації і родини, суспільна стабільність тощо). Якщо контекст не дозволяв скласти однозначну картину уявлень авторів щодо К-змінної, то ці варіанти інтерпретації не враховувалися.

Безумовно, кожен з дванадцяти типів інтерпретацій потребує докладнішого розгляду, оскільки погляди окремих авторів стосовно, скажімо, зовнішньополітичного чи ідеологічного аспектів національної ідеї можуть значно відрізнятися як за змістом, так і за оцінкою. Наприклад, поряд з визнанням необхідності віднайдення нашою державою свого місця в світі (її цивілізаційної самоідентифікації) можна зустріти впевненість щодо особливої місії України – „остаточно завершити об’єднання великої Європи (хоча вона і опирається)” [11].Ще більші розбіжності спостерігаємо у питанні наповнення змісту національної ідеї певними ознаками традиційних або модерних ідеологій. Так, доцільність використання постулатів соціал-демократичної або марксистської доктрини як основи відповідної ідеї здебільш заперечується, натомість цілеспрямоване формування „ідеології економічних реформ” [12] чи нової інтегративної „соціогуманітарної ідеології” [13] як національної ідеї визнається вкрай необхідним.

На жаль, в межах статті неможливо окреслити все розмаїття поглядів на зміст концепту „національна ідея” в зазначених джерелах, тому лише коротко прокоментуємо домінуючі типи уявлень/інтерпретацій К-змінної.

Найбільш поширеним є тлумачення національної ідеї як чинника або засади об’єднання нації (9 контекстів). До речі, за результатами аналогічного дослідження російських авторів, про яке згадувалося вище, ця інтерпретація посідає лише третє місце. Другим за частотою використання в мас-медійному дискурсі є ототожнення національної ідеї з економічним піднесенням країни (8 контекстів). Вихід на третю позицію (6 контекстів) такого типу інтерпретації К-змінної, як „добробут” цілком закономірне, оскільки вирішення попереднього завдання, за логікою, зумовлює досягнення зазначеної мети.

Далі за частотою використання (4 контексти) розташовані такі умовні типи інтерпретації концепту „національна ідея”, як „державність”, „історичні традиції”, „пріоритет особистості”, „соціальна справедливість”, „ідеологія”. Прикметно те, що „державність” у якості змісту національної ідеї 2005 року не згадується зовсім. Можна припустити, що в медійному дискурсі віддзеркалилося зростання впевненості громадської думки в тому, що Україна як незалежна держава вже відбулася.

П’яту позицію за шкалою частоти використання (3 контексти) посідають такі типи інтерпретації К-змінної, як „культура”, „родина”, „європейській вибір”, „зовнішньополітичний фактор”. Деякі типи інтерпретацій згадувалися в проаналізованих текстах від одного до двох разів, тому вони не зафіксовані в таблиці. Серед них такі значеннєві еквіваленти національної ідеї, як свобода, гідність, моральність, стабільність, патріотизм.