Сучасний тероризм – українські реалії

Пропонуємо розглянути окремі аспекти, які додатково акцентують увагу на потенційних загрозах в Україні (як громадянам, так і інститутам державної влади). На нашу думку, це:

• диверсійні війни як засіб дестабілізації ситуації на території країни з боку окремих держав і антиукраїнських зарубіжних центрів;

• екологічний тероризм як реакція на незадовільний стан довкілля на території України;

• інформаційний тероризм як результат незахищеності інформаційного простору країни від негативного зовнішнього і внутрішнього впливу;

• ядерний тероризм як наслідок стратегічного розташування України на шляху транзиту нелегальних поставок радіоактивних компонентів, матеріалів та ізотопів, а також наявності АЕС на території країни;

• хіміко-бактеріологічний тероризм як результат низького рівня санітарного й епідеміологічного контролю, системи сертифікації товарів, що перевозяться через кордони, а також того, що Україна не має матеріально-технічної бази для ліквідації наслідків можливих епідемій;

• державний тероризм, що сприймається не як втручання іншої держави у внутрішні справи України, а як засіб вирішення внутрішньополітичних, міжкланових конфліктів усередині держави;

• збройна боротьба з метою реалізації політичних прав і свобод (політичних, етнічних, конфесійних тощо), до якої належить терористична діяльність повстанців (insurgents) проти військових, поліцейських об’єктів та органів влади.

Останнім часом в середовищі українських політиків, управлінців та науковців точиться жвава дискусія щодо проблем виникнення і розвитку тероризму на українському ґрунті. Цікаво, що погляди частини українського істеблішменту на ці питання кардинально змінюються, що може свідчити лише про те, що підхід до національної безпеки у більшості вітчизняної еліти ґрунтується на політичній доцільності і ситуаційності.

Пропонуємо розглянути 9 головних опосередкованих передумов можливого виникнення і розвитку тероризму в нашій країні.

1. Політична нестабільність. На думку окремих експертів, передумовою розвитку тероризму в Україні може стати криза „нестійкої” ідеології і державно-правової системи країни, коли з’являються різні опозиційні групи — політичні, соціальні, національні, релігійні, що ставлять під сумнів легітимність чинної влади і всієї системи управління. Якщо ці групи дійдуть висновку, що не зможуть добитися своєї мети законним шляхом, то можуть вдатися у своїй політиці до тероризму як засобу тиску на інститути влади і громадську свідомість. Одним з факторів політичної нестабільності може бути неможливість для значної частини громадян повноцінно реалізувати свої права і свободи, а також те, що існує мало ознак класичної демократії. А це обумовлюється недосконалістю українського законодавства, непрозорістю ухвалень політико-економічних рішень владними структурами, слабкістю інтелектуальної конкуренції та системного контролю за реалізацією ухвалених рішень, високим рівнем корупції в системі державної влади. Ці фактори можуть реально порушити систему суспільних зв’язків, а, отже, й створити „суспільство постійного ризику”, при якому тероризм знаходитиме підтримку значної частини громадян.

2. Існування конфліктів у релігійному середовищі. Релігійне піднесення в Україні зумовлюється недовірою до органів влади і політичних організацій, зниженням рівня життя значної частини громадян, втручанням іноземних релігійних центрів у внутрішнє церковне життя країни, а також іноземною релігійною експансією та радикалізацією як традиційних, так і нетрадиційних конфесій. На території України релігійний тероризм можливий у трьох формах: як вирішення спірних питань у сфері власності, як варіант підтримки і поширення ідеології у низці регіонів України, як масові суїциди з боку деструктивних релігійних культів.

3. Незадовільний стан екології, що створює передумови для виникнення екологічного тероризму.

4. Міжкланові конфлікти — в умовах регіонального поділу України окремі фінансово-промислові групи та політичні сили за допомогою проявів тероризму й сепаратизму прагнуть вирішувати питання політико-економічного характеру, дестабілізуючи ситуацію в регіонах, підконтрольних політичному опонентові.5. Низький рівень медичного обслуговування, санітарного, епідеміологічного контролю зумовлює можливість проведення на території України терористичних актів з використанням хіміко-бактеріологічної зброї. За оцінками спеціалістів, Україна сьогодні неспоможна ефективно боротися з виникненням більше як 4 вогнищ епідемій у містах з населенням понад 1 мільйон чоловік.