Особливості боротьби з корупцією у сфері вищої освіти

• дефіцит (у випадку системи освіти: здібних вчителів, шкіл, вузів, місць на популярні фахи);

• монополія (наприклад, право оцінювати знання школою, приймати вступні іспити у вузі, а не за його межами);

• фетишизація оцінки („На п’ятірку в нас моляться діти й батьки як на божка, а вчителі з цього мають вигоду”).

Експерти сходяться на думці, що саме незадовільне фінансування державних органів створює сприятливі умови для зростання корупції, підштовхуючи службовців заохочувати „спонсорство” з боку громадян. Іронічно це називається „інвестиціями в освіту”. Низька заробітна платня викладачів (в середньому від 80 до 150 доларів США на місяць) часто використовується як аргумент для виправдання корупції. („Ніколи корупція в освіті переможена не буде, занадто багато сприятливих для неї причин”. „Перебороти здирництво, хабарі, телефонне право – ілюзія”).

Основна думка, що проходить крізь всі оцінки експертів, полягає в тім, що корупція в радянський час була всеосяжною системою, отже корені нинішньої корупції були закладені вже тоді. Так само, як і традиції хабарництва прийшли з докомуністичного часу. Водночас варто підкреслити особливості нинішньої корупції: істотне розширення її традиційних грошових форм, збільшення економічної складової, відкритість і цинізм. („Корупція – це коли учень або студент спокійно слухає, як вдома обговорюється питання про хабара. І коли викладачам це вигідно. Зламати таке становище повинні уряд і парламент. Але - якщо мені побудувати графік дзвоників з вищих ешелонів, вийде, що всі дзвоники – звідти” [8]).

Говорячи про обставини державної служби, що сприяють корупції, експерти відзначають низьку зарплатню чиновників, слабкість соціальних гарантій при відставці, правову незахищеність. Одночасно підкреслюється, що саме по собі підвищення зарплатні не спрятиме зниженню рівня корупції.

Оцінюючи поширеність корупції, експерти майже одностайно відзначають закономірність: чим потужніші грошові потоки, тим більша корупція. До списку найкорумпованіших вузів, складеного експертами, увійшли вузи медичного і фармацевтичного профілю, економічного і, на жаль, юридичного – як найбільш престижні на сьогодні. Особливо відзначаються вузи з великою кількістю іноземних студентів.

Експерти наводять безліч прикладів корумпованості в освіті на всіх рівнях. Розповідають про широку практику стягування хабарів при захисті кандидатських і докторських дисертацій. („Корупції в освіті зараз все більше й більше. На жаль, її прояви спостерігаються навіть при вступі до школи: оцінюють не підготовку малят, а гаманці батьків. Вже в молодших класах оцінки учнів у багатьох випадках залежать від того, як батьки поздоровлять учителя з днем народження” [9]).

Корупція дуже сильна і при вступі до вузу, і в самих вузах. („Не можу назвати конкретного вузу, тому що буде судовий процес. Але точно знаю від учнів, де без купюри у заліковій книжці можна навіть на іспит не приходити. Про якість знань при такій ситуації не може бути й мови. Незабаром це позначиться на рівні освіченості й ерудиції в цілому громадян України. Хто ж буде через кілька років нас вчити, лікувати? Ми закладаємо в дітях те, що вони потім несуть із собою в життя” [10]).Формується світосприймання дітей, для яких вже звичним стає хабарництво і вимагання презентів. Найсумніше – це формування протягом тривалого часу середовища, в якому виховуються громадяни нової України. За даними опитування, проведеного на замовлення Всесвітнього банку 1997 року, 35 % молодих громадян України вважають корупцію нормою взаємовідносин. Молоді люди впевнені, що корупція – природний і простий шлях до вирішення будь-яких проблем.

Молодь погоджується з корупцією, роблять висновок і автори соціологічного дослідження, проведеного минулого року в школах Києва на замовлення міжнародного фонду „Відродження” Українською правничою фундацією в рамках проекту „Корупція в освіті” [11].

Так, опитування студентів вузів Харкова показало: 60 % респондентів вважають, що корупція дуже поширена в системі вищої освіти, і тільки 8 % респондентів відзначили, що це нетипове для вищої школи явище. При цьому 33 % вважають, що корупції в нашому суспільстві можна уникнути, але все ж з хабарами легше вирішувати справи. 12 % погодилися, що корупція є складовою народних традицій. На жаль, тільки 6 % думають, що корупція – ганебне явище, яке принижує громадян і все суспільство (таблиця 1).

Таблиця 1