Нові соціально-інформаційні системи Франції

Елементом залучення потенційних виборців є розсилання спаму (неочікуваних електронних листів, що розсилаються автоматично), особливо під час акцій з мобілізації, що проводились соціалістами. Особливістю цього політичного спаму стає розсилання псевдо- та реальних комп’ютерних вірусів. Стратегія, без сумніву, викликана негативним потенціалом вірусів „Melissa” та „I love you” [15]. Перша дія 5 лютого 2002 року – один е-mail під назвою „тривога вірус JC95, JC2002”, посланий через сервер Hotmail 4, був знайдений у електронних поштових скриньках деяких високопосадовців: „Top Security International інформує, що вразливість браузерів IE5, Outlook, Netscape, Opera, Eudora і Incredimail дозволила використовувати небезпечні вірусні програми, такі як Chirac95 або Chirac2002, що за допомогою „дірок” у комп’ютерному забезпеченні завдають шкоди... Загальні риси цих програм: руйнування файлів архівів, маніпуляція повідомлень, фальсифікація кодів доступу...”.

У новому листі, відправленому через сервер Caramail від 9 лютого 2002 року, інформується про новий вірус – Jospin.exe: „Якщо ви одержуєте е-mail під заголовком „Рухаємося разом з Жоспеном” або „З Ліонелем Жоспеном вам посміхається майбутнє”, то не відкривайте їх, оскільки йдеться про вірус Jospin.exe, що поширюється вже п’ять років у Франції в різних формах, – говориться в повідомленні. – Цей вірус існує в різних формах: Aubry.exe (ваш ПК працюватиме не більше 35 годин), Trotskyste.exe (ваш принтер друкує тільки червоний), Rave.exe (ПК більше не визнає вашу карту)...”. Це повідомлення, підписане Esprit d’Еquіре (Колективний розум), є „спонтанною мобілізацією мережевих фахівців”. Але за нею стояв К. Шалебаум, що був веб-майстром штабу Ж. Ширака і одним з електронних лобістів президента.

Esprit d’Equipe організувала другу „колону” мережевої кампанії Ж. Ширака – сайт avecchirac.com. Ідея цієї сторінки сформульована А. Дасьє: „Наша мета – примножити ініціативи і використовувати всі ресурси Інтернету для створення більшої кількості різних об’єднань. Концепція цієї кампанії в Інтернеті полягає в тому, що вона повинна перевищити офіційні рамки, бо користувачі віддають перевагу, головним чином, спонтанності сторінок”. Сайт avecchirac.com викликав певний розкол у кампанії, але саме avecchirac.com носить всі риси використання вірусного маркетингу для мобілізації. Наприклад: „Надішли посилання другові”, „відправлення листівок” електронною поштою (серед них були: „Всі разом!”, „Відвідуйте сайт avecchirac.com”, „Підтримуйте Ж. Ширака”, „Я підтримую Ж. Ширака” тощо). Використовувалася й можливість закачати рекламні банери, що не розглядаються як реклама, а отже не заборонені законодавчо [16; 17].Одночасно з Esprit d’Еquіре формується Комітет Інтернет-фахівців А. Басдерефа, але він наближений до офіційної сторінки 2002роurlаfrаnсе.net. A. Басдереф стверджує, що, з огляду на всю систему 2002роurlаfrаnсе, він має намір утворити мережну ініціативу навколо кандидатури Ж. Ширака і отримати максимум переваг із „простору обговорення, відображення і обміну”. Комітет об’єднує близько 50 Інтернет-фахівців. Близький до Ж. Ширака, A. Басдереф відповідав за Службу інформації і поширення (SID) з 1995 по 1997 рік. Зараз він спеціалізується в „питаннях мобілізації”, важливих для кампанії Ж. Ширака [18].

Дослідники відзначають, що під час другого туру виборів діяльність форумів і сторінок, близьких до соціалістів, зросла в кілька разів. „Ж. Ширак є нашим опонентом по демократії, але Ж.-М. Ле Пен є небезпекою для Республіки,” – так перший секретар СПФ Ф. Олланд закликав голосувати за Ж. Ширака у другому турі.

Паралельно з розвитком масових протестів, дії в Мережі класифікуються як вірусні повідомлення, сатиричні сайти і персональні сторінки або сторінки анти-НФ коаліції. З метою дискредитації Ж.-М. Ле Пена використовувалися технології чуток і хибних повідомлень. Наприклад, розсилання e-mail, що порівнює рекламне оголошення Ж.-М. Ле Пена з гітлерівським під час конгресу НСДАП. Цей розіграш, представляючи видимість історичної правди, був широко висвітлений ЗМІ, перш ніж його спростували. Банерна кампанія цього періоду також розгорталася з метою демонізувати образ Ж.-М. Ле Пена.

Фактична мобілізація проти правих сил в Інтернеті розпочалась 2001 року після справи YAHOO!, яка дала можливість легально впливати на сторінку Радикального руху, сприяючи її закриттю. Під час виборчої кампанії це дало шанс протестної мобілізації в результаті активного розсилання електронних листів, що сформували „дамбу” для правих сил, аби повідомити „сумну реальність і виснаженість програми кандидата Ж.-М. Ле Пена, показувати загальну ірраціональність і повідомляти про невдачі керівництва в містах, де переміг НФ”, а також для координації: „другий тур має виявити максимальне зниження рейтингу Ж.-М. Ле Пена. Таким чином, забезпечується голосування за Ширака у 3 і 4 турах, законодавчих виборах. Головна мета відтепер завойовувати перемогу в законодавчій владі, Інтернет є добрим інструментом для цього…” 5 [19].

Існування мобілізації лівих та інших сил проти праворадикалів засноване на внутрішній конфліктності соціалістів, що пропонували голосувати за Ж. Ширака „у рукавичках і затиснувши носа”. Це означає, що всередині СПФ міг виникнути поділ на тих, що підтримували вибори президента, і супротивників цього. Таким чином, відбувається заміна „режиму з загостренням” меншими політичними подіями, головна мета яких не протистояти НФ, а закріпити структуру, що утворилася, тобто перехід до синергетичного HS-режиму [20 – 22].