Криза совєтології і пошуки нових підходів
І через більш ніж десятиріччя, що минули після „доби Горбачова”, у неономенклатурних країнах актуальним є звернення до тих інтелектуалів Заходу, хто розуміє, що тут насправді відбувається: „Зробіть, якщо це можливо, кроки для підтримки критичних досліджень і розуміння посталих феноменів солідарними інтелектуалами і тими особистостями поміж освіченої публіки, хто справді бажає реальних і дієвих змін (нехай пробачить читач, використаю тут підходи А. Пшеворського) у нашій „СНГалії”. Формуємо за допомогою західних друзів та продукованих ними ідей нову якість політичного керівництва. Один із відомих дослідників, а саме П. Реддауей, якось висловив щодо посткомуністичних країн таку думку: ми (тобто ті, хто живе на Заході) не в змозі врятувати там демократію, але ми маємо діяти, виходячи з морального імперативу надати усю можливу підтримку з нашого боку цій „дуже крихкій демократії”.
Для України шанси осягнути європейський ліберально-демократичний тезаурус, мабуть, привабливіші з огляду на австрійське культурне минуле західно-української тераси. Однак більша частина України (схоже на те) „продиратиметься” крізь хащі номенклатурно-феодального капіталізму, відштовхуючись від деіделогізованої формаційної концепції, котра дозволяє гнучко маневрувати, насамперед в економічній та соціальній сферах. В дискурсі соціальних наук термін „трасформація” визначається як нескінченний процес змін. У нашому контексті він виступає синонімом „переходу”. Як зауважує А. Піккель, перехід (у сенсі переходу до „західної моделі”) продовжує бути політично найвпливовішою ідеєю сьогодення. Отримавши лише натяки для пошуку, ми спроможні відкривати шляхи переходу самі, спочатку покладаючись переважно на інтелектуальні орієнтири Заходу, а згодом формуючи власне бачення ситуації, яке вже ad modum не мало б їм суперечити.
Література:
1. Гельман В. Пострадянські політичні трансформації: начерки до теорії // Політична думка. – 2000.– №2. – С. 3 – 10.
2. Киссинджер Г. Нужна ли Америке внешняя политика? К дипломатии для ХХІ века / Пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Ладомир, 2002. – 352 с.
3. Косолапов Н. А. Теоретические исследования международных отношений (Современное состояние науки) // Международная экономика и международные отношения. – 1998.– №2. – С. 67 – 79.
4. Королев С. А., Смолянский В. Г. Введение // Развитой социализм и кризис „советологии”. – М.: Наука, 1982. – С. 3 – 14.5. Коэн С. Провал крестового похода. США и трагедия посткоммунистической России. – М.: АИРО-ХХ, 2001. – 303 с.
6. Масарик Т. Г. Россия и Европа. – СПб: РХГИ, 2000.– 448 с.
7. Микоян С. В центре внимания – Советский Союз // www.ng.ru/
8. Almond G. A. The Record of Soviet Studies // Beyond Soviet Studies / Ed. by D. Orlovsky. – Washington: The Woodrow Wilson Center, 1994.– P. 193 – 198.
9. Arnason J. P. Communism and Modernity // Daedalus. – 1995. – Vol.129. – №1.– Р. 61 – 91.
10. Burawoy M. Afterword // Uncertain Transition. Ethnographies of Change in Postsocialist World / ed. by Michael Burawoy and Katherine Verdery. – Lanham – Boulder – New York: Rowman & Littlefield Publ., Inc., 1999. – P. 301–311.
11. Fleron F. J. The Logic of Inquiry in Post-Soviet Studies: Art or Science? // Communist and Post-Communist Studies. – Vol. 29. – 1996.– №3.– Р. 245 – 274.
12. Нuntington S. P. The Clash of Civilizations? // Foreign Affairs. – Summer 1993.– P. 22 – 49.
13. Janos A. C. What Was Communism. A retrospective in Comparative Analysis.
14. Laqueur W. The Dream that failed. Reflections on the Soviet Union. – N.Y-Oxford: Oxford University Press, 1994. – IX, 231 p.
15. Orlovsky D. Introduction // Beyond Soviet Studies / Ed. by Daniel Orlovsky. – Washington: The Woodrow Wilson Center, 1994. – P. 1 – 27.
16. Pickel A. Transformation theory: scientific or political? // www. socsinet.com/politicalscience/