Можливі наслідки вступу України до нато

• Вступ до НАТО може сприяти консолідації українського суспільства на тлі відсутності зовнішнього ворога.

• Партнерство з НАТО зможе покращити просування української зброї на світовий ринок.

Б) Відносно м'який варіант співробітництва

• Вступати до НАТО слід після того, як до нього приєднаються усі країни. Лише у цьому разі можна серйозно говорити про колективну відповідальність та безпеку в Європі.

• Однією з основних умов вступу має бути та, що НАТО повинно бути поза впливом (мається на увазі домінуючим - прим. Ред.) США або їхніх союзників (Британія).• В НАТО необхідно йти під "прикриттям" Росії, виробивши спільні проекти участі в альянсі3. В НАТО Україна та Росія можуть об'єднатися з Німеччиною і, маючи реальні важелі впливу, будуть спроможні різко змінити геополітичну ситуацію у світі. У такий спосіб Сполученим Штатам дали б зрозуміти про намір вести самостійну гру на Європейському континенті і поступового виходу з-під контролю США.

• Україна співробітничає з військово-політичними організаціями без активного членства в них. Такі спільні дії будуть сприяти оборонному будівництву Української держави і створять умови для подальшого просування України до західної моделі розвитку, незалежно від того, чи вступить вона з часом до альянсу, чи ні.

• Україні слід брати участь лише у політичній системі НАТО й зачекати з членством у військових структурах Північно-Атлантичного договору, оскільки різні підходи у поглядах на європейську систему колективної безпеки ще не набули остаточного визначення.

• Україна ще певний час не виходить з програми "Партнерство заради миру", оскільки НАТО сьогодні переживає нелегкі часи і вимагає серйозної модернізації як у плані військового будівництва, так і щодо нових типів озброєнь, оскільки період, що наступив після часів "холодної війни", потребує інших підходів в організації європейської колективної безпеки.

ІІ. Негативний аспект входження України в НАТО

• Розширення альянсу значно погіршить діяльність НАТО з огляду на широку географію об'єднання, що різко погіршує умови його керованості при тому, що будь-які прийняті рішення можуть бути легко заблокованими. Таким чином, взагалі постає питання подальшого його існування4.

• Навіть у США викликає занепокоєння фінансовий бік розширення об'єднання. Північноатлантичний блок нав'язує іншим країнам стратегію й тактику, озброєння за натівськими стандартами та організацію військових структур. На це необхідні величезні кошти5, які є неспіввимірними тим "вигодам", які обіцяються6.

• Слід взяти до уваги факт існування довготривалої напруженості у відносинах США з Францією та Італією з приводу командування Південною (Середземноморською) зоною НАТО7;

• Факт розширення НАТО може надати значної переваги Сполученим Штатам на американізацію Центральної та Східної Європи, що викликає занепокоєння найбільших європейських країн8.

• За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, лише 2% від особового складу військовослужбовців європейських армій спроможні здійснювати такі функції та завдання, як у Косові або у Боснії. Тут основне навантаження несли США9.

• Як військово-стратегічна одиниця Україна для блоку виступає у першу чергу як стратегічний плацдарм для розгортання своїх позицій на Схід. Незважаючи на сьогоднішню досить стриману позицію Росії щодо розширення НАТО на Схід10, цей процес має свої межі. Тому вступ України до альянсу може спричинити напружені відносини із своїм східним сусідою.

• Подальше просування НАТО на Схід покращує стратегічні взаємини між альянсом та Польщею. Україні ж тут відводиться роль буферного утворення11.