Вчення Конфуція

Відмінність поглядів Конфуція від поглядів спадкової знаті полягала в тому, що в доктринах Конфуція виділялись благородні не за походженням, а за моральними якостями та знаннями.

Конфуція по праву можна назвати співаком стародавності, але він орієнтував свою модель держави як би в минуле. Ідеальне минуле повинне було, по задумах Конфуція, відігравати роль ідеального майбутнього.

2. На чому базується стабільність держави за Конфуцієм?

Відповідно до розробленої Конфуцієм схеми, усе керування державою, рівно як і суспільством повинне базуватися на лі (правилах). Дотриманню правил він надавав особливого значення.

Лі - це правила поведінки людей в ієрархічній системі керування, правила, що охороняють від догідництва одних, від сваволі інших, дозволяючи кожному зберегти достоїнство. Правитель зобов'язаний використовувати чиновників відповідно до лі, але і чиновник повинний строго лі виконувати. Без неухильного дотримання лі вся структура керування стає негідною і, зрештою, валиться.

Норми сяо за своїм характером і призначенням значно ширше. Ними регулювалася вся сукупність відносин у родині й у клані, між родичами всіх ступенів. Ці норми забезпечили характерний для Китаю культ родинних відносин. Правильно налагоджені відносини в родині і між родичами є запорукою встановлення правильних відносин у суспільстві і державі.У Конфуція є ще одна важлива норма не тільки поведінки людини, але і його якісних характеристик - жень, що не переводиться на російську чи українську мову яким-небудь одним словом. Але суть її можна зрозуміти з наступного міркування: "Якщо ви чемні, до вас не будуть звертатися нешанобливо, якщо ви чесні, вам будуть вірити; якщо серйозні - процвітаєте; якщо добрі - зможете використовувати послуги інших". Володіння всіма цими якостями і постійною реалізацією їх - це і є жень.

Глибинний зміст правил лі полягає насамперед у всеосяжній функції соціального контролю і повсякденного строгого регулювання поводження. Тільки механізм влади, що діє на основі правил лі, забезпечує стабільність соціальної структури суспільства й успішне керування їм.

Визнаючи божественну і природну сторони походження влади, учитель Кун свій головний інтерес бачив у тому, як облаштувати життя людей, забезпечити мудрий і справедливий порядок у державі.

Цей порядок припускає п'ять різнорідних відносин: володаря і підлеглих, чоловіка і дружини, батька і сина, старшого брата і молодшого, друзів. Панувати необхідно справедливо і з благоволінням, підкорятися ж правдиво і щиро. У дружбі ж керівним принципом повинна бути обопільна чеснота.

Коли Конфуція запитували, у чому полягає керування державою, він відповідав по-різному і, зокрема, так:

Так буде государем государ, слуга - слугою, батьком - батько, і сином - син.

Коли керуєш, забудь про відпочинок. А виконуючи доручення, будь чесний.

Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитеся ви самі. 8

Його один раз запитали, не було б корисно, якби правитель велів умертвити всіх дурних людей на користь добропорядних, мудрець відповів: "До чого взагалі застосовувати страту? Якщо правитель має благі наміри, то в нього будуть тільки гарні піддані".

Він учив: "Соромся бути бідним і убогим, коли в країні є шлях. Соромся бути знатним і багатим, коли у неї немає шляху"8.

Даючи різні відповіді на те саме питання, "учитель Кун" хотів показати складність керування державою і відповідальність того, хто нею керує.