Мале підприємництво: організація і проблеми становлення

збору на відрахування до Пенсійного фонду;

збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів...”

В законі України “Про державну підтримку малого підприємництва” вперше законодавчо визначено “правові засади державної підтримки суб’єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні”[2]. Тобто визначено ключову роль розвитку малого підприємництва як чинника ринкових реформ. Тут же зазначалося, що “Кабінет Міністрів України щорічно разом з проектом Закону України про Державний бюджет України подає на розгляд Верховної Ради України інформацію про стан виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та обгрунтування виділення коштів на виконння заходів щодо реалізації зазначеної Програми в наступному бюджетному році із зазначенням джерел фінансування. Відбір проектів по реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні здійснюється на конкурсних засадах. Положення про проведення конкурсів проектів затверджується Кабінетом Міністрів України”. Таким чином, з’являється можливість проконтролювати в цифрах і фактах виконання заходів за попередній період та вплинути на пропозиції щодо плану заходів на наступний період. Також реальною є можливість щодо запровадження певних проектів по підтримці та розвитку малого підприємництва, які спільно фінансувались би як державною владою, так і місцевою владою. В конкурсі на виконання цих проектів можуть брати участь недержавні організації – такі як об’єднання підприємців, профільні бізнес-асоціації, аналітичні центри, “мозкові цнтри”, що працюють на розвиток підприємництва.

Для підвищення ефективності сприяння розвитку підприємницької діяльності Верховною Радою України у 2000 р. ухвалено й Закон України “Про Національну програму сприяння розвитку програми підприємництва”[1]. Основними завданнями вказаної програми є:

-створення державної системи забезпечення розвитку та підтримки малого підприємництва;

-створення належних умов розвитку малого підприємництва в регіонах;

-сприяння створенню нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва;

-підтримка ділової та інвестиційної активності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг;

-залучення до підприємницької діяльності жінок, молоді, пенсіонерів та інших верств населення;

-активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, пошук нових форм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;

-формування регіональної інфраструктури розвитку та підтримки малого підприємництва;

-створення умов для розвитку малого підприємництва у виробничій сфері, у тому числі на базі реструктуризованих підприємств.

Законом передбачено, що заходи з реалізації Національної програми складаються на кожний наступний рік. Дія згаданого закону, а відповідно і дія Національної програми, є необмеженими в часі. Коли зміниться стан розвитку малого підприємництва та стратегічні завдання, тоді Верховна Рада України повернеться до перегляду Національної програми. Проте заходи мають динамічний характер – вже через рік можна оцінити, чи виконані заходи попереднього року, як це вплинуло на підприємницьке середовище, які заходи на наступний рік мають бути виконані для просування за визначеними Національною програмою основними напрямками.Отже, фактично саме через процес складання заходів, їхнє виконання та оцінку ефективності й реалізуватиметься державна політика сприяння розвитку малого підприємництва на час чинності Національної програми.

Зазначені законодавчі документи стали дієвим засобом у реалізації основних положень Послання Президента України на 2000-2004 рр., які передбачали низку додаткових заходів, спрямованих на стимулювання малого підприємництва, зокрема, такі: