Лісове бджільництво
2. Вулики, пасічний інвентар, обладнання.Вулики купують у торговій мережі бджолопідприємств або виготовляють на місці в столярних майстернях. Кращим матеріалом для виготовлення вуликів є добре висушені дошки з верби, липи, тополі, сосни та інших порід. Для фарбування вуликів використовують олійні фарби жовтого, блакитного і білого кольорів. Вуликові рамки оснащують спеціальним дротом, який закуповують разом з інвентарем.
У лісостеповій зоні України найбільшого поширення набули вулики таких систем, як український і стандартний 20-тирамковий лежак, багатокорпусний. Основні вимоги при виборі вуликів зводяться до того, щоб вони найбільшою мірою відповідали умовам життя бджолиної сім’ї і були зручними в роботі при догляді за ними.
Вулик-лежак уміщує 20 рамок розміром 435х300 мм. Він складається з продовгуватого корпуса, прибитого наглухо дна, плоского даху, розбірної стелі. У вуликах-лежаках зручно розміщувати відводки із запасними матками, залишати бджіл для зимівлі на волі, застосовувати різні способи і методи по догляду за сім’ями.
Багатокорпусний вулик складається з чотирьох корпусів однакового розміру, окремого дна, плоского даху, стелі. У кожному корпусі вміщується 10 рамок розміром 435х230 мм. За рахунок зняття і постановки корпусів розмір гнізда сім’ї і загальну масу вулика можна змінювати. Цілий ряд операцій у ньому виконують з меншими затратами часу і праці, ніж в інших системах вуликів. У зв'язку з помітними перевагами застосування багатокорпусних вуликів розширюється.
Український вулик — його рамка вузьковисока, розміром 300х435 мм. Вулик розрахований на 20 рамок. Він важчий за 20-ти рамковий лежак, тому що передня і задня стінки подвійні. Забезпечує кращі результати зимівлі бджіл на волі.
3. Сезонні роботи з бджолами.
Бджолина сім’я — цілісна біологічна одиниця, до складу якої входять матка і робочі бджоли. Це — жіночі особини. У весняно-літній період тимчасово проживають трутні — самці, яких виховують сім’ї для спаровування з матками. Поодинці бджолині особини жити не можуть. Улітку бджолина сім’я складається з однієї матки, 50-70 тис. робочих особин і кількох сотень, а іноді і тисяч трутнів. На зиму склад сім’ї змінюється: кількість бджіл зменшується до 15-25 тис., трутнів наприкінці літа вони виганяють. Необхідні умови життя бджолина сім’я забезпечує завдяки спільній діяльності її членів. Бджоли відбудовують і захищають гніздо, утримуючи потрібні умови мікроклімату, заготовляють і переробляють корм, створюють його запаси, виховують нові покоління особин. Бджолина матка після спаровування з трутнями відкладає яйця, що сприяє відтворенню потомства. Добова кількість відкладених маткою яєць улітку досягає 1,5-2 тис. шт. Це забезпечує високі темпи відтворення потомства. За сезон сім’я виховує 150-200 тис. особин. Незважаючи на те, що матка може жити в сім’ї 5-7 років, її використовують тільки протягом двох сезонів і лише в окремих випадках довше. З віком її продуктивність зменшується, а в сім’ях зростає ймовірність роїння.
Трутні виводяться в кожній сім’ї, але в різних кількостях. Вони розвиваються з незапліднених яєць, які матка відкладає в трутневі комірки. Через 10-12 днів після народження самці стають статевозрілими. У пошуках маток для спарювання трутні періодично за сприятливої погоди вилітають з вуликів. Після спарювання вони гинуть, але їхні статеві клітини, що залишилися в спермоприймачі матки, в результаті запліднення яєць дають початок розвитку нащадків — жіночих особин сім’ї. Доля впливу трутнів на спадковість потомства становить 75%, а матки — 25%. Враховуючи це, необхідно приділяти серйозну увагу виведенню трутнів у кращих сім’ях, які відрізняються високою продуктивністю та іншими позитивними якостями.
Робочі бджоли живуть улітку 1,5-2 місяці. Осінні генерації ідуть у зимівлю й у стані спокою доживають до весни, встигаючи виконати властиві їм функції після очисного обльоту протягом 30-50 днів. Загальна тривалість життя бджіл, які зимували, досягає 7-9 місяців.
Першу половину життя бджоли проводять у вулику, виконуючи різні функції. З перших днів вони чистять комірки, обігрівають розплід. Потім освоюють нові види робіт: годують личинок, переробляють нектар у мед, будують стільники з воску, який самі ж виділяють. Молоді бджоли, починаючи з 5-7 дня, роблять короткочасні вильоти в полуденні години, під час яких вони звільняються від неперетравлених залишків, що нагромадилися в задній кишці, і запам’ятовують місцезнаходження вулика. Поступово у них виробляється рефлекс на місце, до якого вони потім можуть повертатися, не блукаючи між вуликами. Тому не можна переставляти вулики з бджолами на території пасіки чи перевозити їх на кочовий точок, який знаходиться ближче 5 км від пасіки.Через 2-3 тижні після народження робочі бджоли займаються в основному позавуликовими роботами. Головна їхня турбота — збір їжі і нагромадження її запасів. Кожна бджола робить за день у середньому близько 10 вильотів. Продуктивність на зборі нектару і пилка підвищується зі зменшенням відстані до відвідуваних рослин, поліпшенням погоди і збільшенням запасів на навколишній території. За один політ бджола приносить до 60 мг нектару, наповнюючи медовий зобик при відвідуванні десятків, а іноді й більше сотні квіток. У кошики на задніх ніжках вона набирає пилок (близько 20 мг), формуючи його в грудочки, які називають обніжжям. У напруженій літній роботі бджола гине, заготовивши 4-5 г меду.