Шляхи формування компетентності учнів у фізиці
Громадянська (політико-правова) компетенція — це сукупність здат¬ностей, які визначають рівень полі¬тичної та правової культури особи¬стості, її правову освіченість (знан¬ня законодавства), міру і успішність її політичної активності, відпо¬відність її життєдіяльності правовим принципам, установленим держа¬вою (з точки зору цивільного, адмі¬ністративного, кримінального зако¬нодавства тощо).
Етнокультурна компетенція детермінує успішність особис¬тості як творця і охоронця, носія національної культури та успіш¬ність її взаємодії з представника¬ми інших культур.
2. Шляхи формування компетентності учнів на уроках фізики
Однією з найважливіших компетенцій є організаційна компетенція, розвивати яку потрібно на будь-якому уроці. Так, корисними при вивченні фізики є так звані технологічні карти вивчення теми, наявність яких дає змогу учневі стати активним учасником створення плану, самому спланувати свій час для ефективного вивчення теми.
Для набуття учнями таких важливих компетенцій, як комунікативна, соціальна та соціально-рольова, необхідні завдання, тісно пов’язані з дорослим життям.
Для розвитку критичного мислення необхідно постійно ставити учня в ситуацію аналізу та вибору.
Однією з найважливіших форм розвитку творчої компетентності особистості на уроках з фізики є практичні роботи. Найчастіше вони проводяться на 15-20 хвилин на уроці закріплення знань. Кожна з них включає в себе або завдання творчого характеру, або знання з інших предметів.Однією з важливих форм набуття життєвої компетентності є евристичність навчання, застосування на уроці завдань оціночного плану, прикидок, коли або дані завдання треба взяти з життя, самому, або проміжні результати потребують округлення, припущення для полегшення розв’язку.
Виконуючи дві найважливіші функції – життєздатність та життєстійкість, життєва компетенція дає шлях особистості до розвитку та твор¬чого відтворення себе, своїх сутнісних характеристик, якостей, спро¬можність «не втратити себе», про¬тидіяти різноманітним зовнішнім негативним впливам, зберігати свою цілісність та неповторність.
Проблема набуття особистістю життєвої компетентності, розвитку її здатностей щодо осмисленого збереження та самостійного і творчого відтворення власної життєдіяльності в усіх її проявах (діяльності, спілкуванні, пізнанні, відносинах), та сферах (економічній, соціальній, політичній, культурно - дозвіллєвій, сімейній, побутовій), свідомого визначення та здійснення свого життя.
Список використаної літератури
1.Життєва компетентність особистості / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Сохань, Г.М. Несен. – К.: - Богдана,2003. – 520 с.
2.М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища шк., 2000. – 479 с.
3.Растянников А.В., Степаньев С.Ю., Ушаков Д.В. Рефлексивное развитие компетентностей в совместном творчестве. – М, 2002.
4.Сохань Л., Сохань И. Время Нового Мира и человек. – К., 2001. – 131 с.
5.Павлютенков Є.М.. Орієнтуватися на життєву компетентність людини. Школа життєтворчості особистості: Науково-методичний збірник / Ред.кол. В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст.голови), І.Г.Єрмаков (наук.ред.) та ін. – К.: ІСДО, 1995.– 480с.
6.Манушин Э.А. // Педагогика. – 1996. – №1.С. 125)
7.Зинкевич-Евстигнеева Т., Пестовская И., Пискунов А. Рождение личности. // Школьный психолог. – №4, 2000 г., / – 175 с.