Методичні рекомендації щодо роботи вчителя фізики в школі

Уже багато років щоденні плани уроків пишу на окремих листах і складаю їх у невеликі папки за темами. Це зруч¬но. У такий конспект завжди можна додати дещо, забрати непотрібне, записати зауваження, легко внести коректи¬ви, переставити у разі необхідності теми уроків. Під час змін у програмі плани також легко переглянути.

Велику допомогу мені надають складені мною розробки позакласних заходів. У мене набралось близько 60 різних підбірок матеріалів для бесід, лекції. Звичайно, не всі вони є завершеними, але під час підготовки якогось за¬ходу я уже маю можливість вибору тем.

Твердо переконаний: впорядкованість матеріалів є необ¬хідною умовою в науковій організації педагогічної пра¬ці для підвищення ефективності навчально-виховної роботи.

Навчання учнів самоконтролю під час вивчення фізики

Спостерігаючи за своїми учнями, я переконався в тому, що дехто з них можуть самостійно опанувати новий ма¬теріал. Я одержав такі статистичні дані: можуть самі за¬своїти навчальний матеріал приблизно 12 % учнів 7 класу, 16 % восьмикласників, близько 20 % дев'ятикласників, 25 % учнів 10-11 класів. Більшість учнів не готові до само¬освіти навіть у випускному класі.

На мою думку, кожен творчо працюючий вчитель прагне, щоб учні свідомо оволодівали фізикою (предметом, що формує сучасне розуміння закономірності будо¬ви світу) та розуміли, як отримуються наукові знання; вчилися використовувати спостереження, висувати гі¬потези, робити теоретичні висновки та проводити ек¬сперименти.

Щоб навчити учнів самостійно працювати, я формую у них прийоми навчальної діяльності за допомогою структурно-логічних схем, блок-схем, різноманітних алгоритмів, які не допускають хибних кроків, спільно з ними складаємо «правила» проведення спостережень, постановки експерименту, розв'язку задач і т. ін. Серед цих дій важливе місце посідає навчання учнів самокон¬тролю за своєю діяльністю.

Як я це здійснюю? Перш за все привчаю їх систематично ставити собі запитання, починаючи із загальних: «Яка мета даної дії (Для чого я це роблю?)», «Чи правильно я чиню?» — і, згідно з відповідями, коригувати свою роботу. Далі нав¬чаю учнів оперувати фізичними величинами і формулами, а перевіряти свої дії — за допомогою математики.

Справа в тому, що багато хто скаржиться на слабку ма¬тематичну підготовку школярів, і, дійсно, впадає в очі невміння проводити навіть найпростіші перетворення, формул; наприклад, дехто з учнів класу не може визна¬чити масу із формули

але досить легко знаходить величину b із алгебраїчно¬го виразу .

а =

Значить, «винна» тут не погана математична підготов¬ка учнів, а психологічна проблема переходу від матема¬тичних позначень до фізичних.Саме тому я раджу учням, виконавши перетворення фі¬зичних формул, провести над отриманим результатом самоконтроль: оцінити його правильність за допомогою математичних дій (наприклад, відшукати фізичну вели¬чину як частку чи дільник).

Проводжу також уроки, які спрямовані на формування і розвиток вмінь аналізувати свою роботу, знаходити і ви¬правляти допущені помилки. Це уроки обговорення ре¬зультатів виконаних самостійних та контрольних робіт, уроки аналізу тематичного оцінювання. Щоб учні набули такого вміння, організовую поетапну самооцінку вико¬наних завдань. Під час аналізу, наприклад, перших кон¬трольних робіт показую на дошці правильне розв'язання завдань, щоб кожен міг порівняти їх із власними, побачи¬ти свої помилки і записати правильний розв'язок. Тим. Хто помилився, ставлю запитання: «В чому була твоя помил¬ка?», «Що слід знати, щоб не повторити її?» і т. ін. На на¬ступному етапі під час аналізу контрольної роботи учні знову отримують її текст, а на дошці я записую лише пра¬вильні відповіді до завдань. Знаючи правильну відповідь, учні повинні відшукати свою помилку (якщо вона була допущена) і виправити її. Якщо хтось із них зробити це не може, на допомогу приходять консультанти. Самостійне виправлення помилки оцінюється додатковими балами. На третьому етапі виконання контрольної роботи піддаєть¬ся уже самоперевірці: учні вдома за допомогою підручника і записів у робочому зошиті аналізують правильність свого розв'язку завдань, а потім на уроці коротко характеризу¬ють свою роботу: якщо є необхідність, то говорять про те, з чим не впорались і яких припустилися помилок (у зоши¬тах у них повинні бути записані правильні розв'язки).