Видатні українські фізики
Іван Полюй (145-1918 рр.)
Уродженець мітечка Гримайлова, тепер Тернопільської області.
Після закінчення Віденського університету він у 1884 р. став професором Вищої технічної школи у Празі (1899-1900 рр.) її ректор, в 1902 р. – декан першого в Європі електротехнічного факультету.
Ряд важливих експериментальних результатів отримав в галузі молекулярної фізики. Значна роль у розробці ряду електростанцій, в тому числі першої в Європі на змінному струмі (у Празі).
1881 р. – винахід вакуумної лампи (електроосвітлювальної та газорозрядної). На міжнародній виставці в Празі за це – срібна медаль.
Особливо вагомий внесок його у досліджені катодних променів, які він провів у 1880-1882 р.р., внісши при цьому дуже багато у розвиток вакуумної техніки. Ці дослідження стали передвісником відкриття нового випромінювання, яке і виявив випадково Рентген 8 листопада 1895 р.
1884 р. залучив до роботи студентку Катерину (німкеню). Просив відрізати коси (були по коліна) для дослідів з лампами і вона погодилася.У них народилось 15 дітей (6 жило). Дітям дали українські імена. Пережила чоловіка на 287 літ.
Коли Рентген оголосив про х-промені професор Полюй весь час повторював: “Мої лампи”, “Мої лімпи”.
Фотографії не виходили, були плями Підставив руку під їх промені і побачив (рентген). Показав Івану Горбачовському, той сказав не спішити з публікаціями.
Рентген у 1896 р. бере участь у виставці. У виступі Рентгена не було жодної згадки про Полюя.
21 січня 1896 р. Полюй зробив знімок морської свинки. 15 лютого в 1896 р. він виголосив про х-промені в Празі. Було жваве листування Полюя з Рентгеном, Єнштейном.
Удосконалив телефон, підійшов близько до відкриття електрона. І все ж х-промені були в його житті. Прагне на Україну. Приїхав до Львова.
1916 р. Полюя провели на пенсію. Помер 31 січня 1918 р. Останнє просив перевезти до Гримайлова.
Михайло Ягель народився 25.10.1991 р. в сибірському селі Зирянево Іркутської області. Відомо, що дід академіка Лаврентія Янголя був нащадком запорізького козака, жив з дружиною та двома синами в селі Рижики на Чернігівщині.
У чернігівському селі родину майбутнього знаменитого вченого односельці називали “янголами” тобто анголами.
Закінчивши семирічну школу в Сибіру, Михайло Янгель переїхав до старшого брата який жив у Москві.
Працюючи на ткацькій фабриці, Михайло “захворів” авіацією і 1931 року вступив до Московського авіаційного інституту імені С.Орджанокідзе. Ще студентом почав працювати в КБ відомого авіаконструктора Полікарпова. Молодик конструктор брав участь у розробці винищувачів 1-16 та 1-17, двомоторного винищувача для супроводу дальних бомбардувальників та інших літаків. Потім працював у КБ Мікояна 1950 року закінчив Академію авіаційної промисловості і 4 роки очолював науково дослідний інститут. З 1954 року став першим Головним конструктором КБ “Південне” у Дніпропетровську, яке очолював 17 р. Він також зробив суттєвий внесок у вивченні верхніх шарів атмосфери Землі та навколоземного космічного простору за програмою “Космос”.
Михайло Кузьмин Ягель все своє життя присвятив роботі і виконанню громадського обов’язку. Така думка рефреном звучала на зустрічі. У своїх спогадах колишні соратники Михайла Кузьмовича підкреслювали, що головний конструктор був людиною скромною і роблячи історію ракетно-космічної механіки, не прагнув увійти аншлаги. Тобто не залишив мемуарів.