Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів

Зміст.

Вступ.3

1. Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів.5

2. "Аполлонічне" та "діонісійське" начала в культурі та їх розуміння Ф. Ніцше та В. Іванова.8

3. Міфотворність та філософія символізму.17

4. Філософсько-художнє осмислення міфологічних героїв в творах представників реалізму.21

Висновки.25

Список використаної літератури26

Вступ.

Давньогрецька культура (під впливом якої розвива¬лася й культура римська) справила великий вплив на роз¬виток культури світової. Греки були першовідкривачами в різних галузях науки, техніки, мистецтва.

Не випадково наша наукова і мистецтвознавча термі¬нологія великою мірою бере початок у старогрецькій мові.

Дослідники стверджують, що в різноманітних формах грецької філософії вже є в зародку майже всі пізніші ти¬пи світоглядів. Те ж саме можна сказати про грецьку літе¬ратуру, де вже існували ледь не всі, відомі в нові часи, жанри і форми. Письменники й нині користуються фор¬мами, що їх людство успадкувало від греків. Зрозумі¬ло, це не означає, що митці нового часу механічно наслі¬дують греків, Вони прийняли естафету і понесли її далі.

Чотири головні етапи розвитку давньогрецької літера¬тури — архаїчний, класичний, елліністичний і римський — відповідають чотирьом основним періодам розвитку дав¬ньогрецького суспільства.

Поезія, що постала у надрах первіснообщинного су¬спільства і розвивалась у часи його занепаду та створення рабовласницької держави, сьогодні, у XX ст., знову ви¬кликає жвавий і стійкий інтерес. З глибини тисячоліть дійшли до нас давньогрецькі міфи.

Людина вперше усвідомлює себе у міфах. У поетичній скарбниці народів світу збереглися численні давньогрець¬кі міфи. Міф по-грецькому означає слово. Про що во¬но — це слово? Про Всесвіт, явища природи, стосунки між людьми, історичні події, славетних героїв... Міфи відбива¬ли релігійні погляди еллінів, передували космографії та історії.

За часів родового ладу, коли панував міфологічний сві¬тогляд, події, про які розповідали міфи, не сприймались як фантастичні чи казкові. У Давній Елладі міф відрізня¬ли від казки. Казками бавили дітей, до міфів ставилися серйозно. На перших щаблях цивілізації міфологія поєд¬нувала в собі філософію, етику, історію, але найбільше була близька до поезії. Поетичні образи стародавніх мі¬фів увійшли до арсеналу світового мистецтва і широко вживаються в побуті — від назв планет і кораблів до кри¬латих висловів ахіллесова п'ята, муки Тантала тощо.

Людина, прагнучи збагнути незрозуміле, часто тлума¬чить невідоме за аналогією до знайомих фактів. У грець¬ких міфах численний рід богів порядкує у світі. Родинні стосунки первісного колективу давні греки переносять на природу. Такими категоріями передусім оперує «Космо¬гонія» (міфи про походження Всесвіту), як і «Теогонія» (міфи про походження богів).

Міфи складалися протягом тисячоліть. У них можна знайти нашарування різних епох: віру в перевертнів, де¬монів, фетишизм (обожнювання речей), анімізм (тобто віру в те, що всіма явищами природи порядкують духи) тощо. Еволюціонував міфологічний світогляд — міфи за¬знавали змін.