Філософський зміст проблеми буття.

Філософський зміст поняття "дух" тлумачиться як притаманна людині здатність мислити, відчувати, вияв¬ляти вольові зусилля. Часто термін дух вживають для характеристики суспільних явищ;'дух народу, нації, дух солідарності тощо.Дух — це дивовижний світ, який ще називають внутрішнім світом людини. Завдяки взаємодії людини і світу відбувається процес відображення всього, що ото¬чує людину в її свідомості. Свідомість — це здатність головного мозку людини цілеспрямовано відображати буття світу, перетворювати його, в образи і поняття. Дослідники розрізняють: індивідуальну, групову та су¬спільну свідомість.

3.Структура суспільної свідомості. Єдність матерії, руху, простору, часу

Форми суспільної свідомості

Теоретична свідомість

НаукаІдеологіяРелігійна свідомість

Філософська свідомість

Естетична свідомість

Моральна сівдомість

Правова свідомість

Політична свідомість

Буденна свідомість

Емпіричні

знанняПсихологія

Народу

класу

групи

колективу

Народна

творчість

Спочатку поняття "матерія" ототожнювалось із кон¬кретним матеріалом, з якого складаються тіла і предме¬ти (камінь, вода, земля, дерево, глина тощо). Узагальню¬ючи здобутки минулих часів, Арістотель у книзі "Мета¬фізика" писав, що "більшість перших філософів вважа¬ли початком усього лише матеріальні начала, а саме, те, з чого складаються всі речі, із чого, як першого, вони ви-

никають і на що, як останнє, вони, гинучи, перетворю¬ються, причому сутність хоч і залишається, але змінюється в своїх проявах, — це вони вважають елементом і по¬чатком речей".

Якщо для філософів стародавнього світу матерія — це матеріал, з якого складаються тіла, предмети, а кожний предмет (тіло) складається з матерії та форми як духов¬ного першопочатку, то для Р. Декарта (XVII ст.) матерія . — це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіло разом з формою. Декарт визначає матерію як субстан¬цію самоіснуючого буття, атрибутом якої є протяжність із її властивостями: займати певне місце, мати об'єм, бути тривимірною. І.Ньютон додає до Декартового визначен¬ня матерії як субстанції ще три атрибути: протяжність, непроникність (непорушна цілісність тіла), інертність (па¬сивність, нездатність самостійно змінювати швидкість згідно із законами динаміки); вага, зумовлена дією зако¬ну всесвітньої гравітації. Причому інертність та вага потім об'єднуються ним у поняття маси, яка виступає основним атрибутом матерії і одночасно мірою її кількості. П.Гольбах визначає матерію як все те, що пізнається чуттєво, при .цьому джерелом чуттєвого знання є відчуття форми, кольору, смаку, звуку та ін. Він доводить розуміння ма¬терії до гносеологічного узагальнення. На думку Г.Гельм-гольца, матерія — це все, що існує об'єктивно (незалеж¬но від свідомості людини).