СПРЯМОВАНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ В СУЧАСНІЙ ЗАХІДНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ

На¬се¬лен¬ня бі¬д¬ні¬ших кра¬їн чим да¬ль¬ше, тим бі¬ль¬ше бу¬де пра¬г¬ну¬ти во¬ло¬ді¬ти тим, що має за¬хі¬д¬ний світ. Во¬но бу¬де пра¬г¬ну¬ти під¬ви¬щи¬ти свій ста¬тус на сві¬то¬вій аре¬ні. “Бла¬го¬по¬луч¬чя” і “спо¬кій” За¬хо¬ду бу¬дуть зна¬хо-ди¬ти¬ся під за¬гро¬зою до¬ти, по¬ки єд¬ність люд¬с¬т¬ва під¬ри¬ва¬ти¬меть¬ся не¬рі¬в-ні¬с¬тю кра¬їн і на¬ро¬дів.

За¬гро¬зою да¬но¬му сце¬на¬рію є не тіль¬ки гло¬ба¬ль¬на си¬ту¬а¬ція, але і йо¬го вну¬т¬рі¬шня не¬до¬с¬ко¬на¬лість. Фу¬ку¬я¬ма бли¬зь¬кий до іс¬ти¬ни, по¬ки го¬во-рить, що пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬ва ба¬га¬то¬ві¬ко¬вої нудьги за¬ста¬вить іс¬то¬рію взя¬ти ще один но¬вий старт. Адже нудьга на¬ро¬джу¬єть¬ся із без¬змі¬с¬то¬в¬но¬с¬ті жит¬тя. Іс¬то¬рія вчить, що су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва, які орі¬є¬н¬ту¬ють¬ся на ге¬до¬нізм, при¬рі¬ка¬ють се¬бе на за¬не¬пад; адже пра¬г¬нен¬ня до са¬мо¬на¬со¬ло¬джен¬ня не мо¬же мо¬бі¬лі¬зу-ва¬ти по¬те¬н¬ці¬ал тво¬р¬чої ак¬ти¬в¬но¬с¬ті, який за¬кла¬де¬ний в лю¬ди¬ні і су¬с¬пі¬ль¬с¬т-ві, і то¬му при¬зво¬дить до де¬гра¬да¬ції во¬лі і сві¬до¬мо¬с¬ті. При¬кла¬дом ре¬а¬ль-но¬с¬ті та¬кої пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬ви є ма¬со¬ва на¬р¬ко¬ма¬нія, яка по¬ши¬ре¬на на¬віть в най-більш бла¬го¬по¬лу¬ч¬них кра¬ї¬нах.

Іс¬нує не¬ма¬ло фа¬к¬тів, які сві¬д¬чать про те, що су¬час¬на лю¬ди¬на да¬ле-ко не зав¬жди задовольняється ге¬до¬ні¬с¬ти¬ч¬ним спо¬со¬бом жит¬тя. Про¬бле¬му сми¬с¬лу жит¬тя во¬на де¬да¬лі ча¬с¬ті¬ше ви¬рі¬шує ін¬ши¬ми спо¬со¬ба¬ми. Цей спо-сіб мо¬ж¬на ха¬ра¬к¬те¬ри¬зу¬ва¬ти як ма¬со¬вий по¬шук сми¬с¬лу жит¬тя в тво¬р¬чій ак¬ти¬в¬но¬с¬ті осо¬би¬с¬то¬с¬ті.

Мо¬ж¬на ви¬ді¬ли¬ти два ос¬но¬в¬ні на¬пря¬м¬ки цьо¬го по¬шу¬ку. По¬-пе¬р¬ше, він іде по лі¬нії зро¬с¬та¬ю¬чих ви¬мог до тво¬р¬чо¬го змі¬с¬ту, осо¬би¬с¬то¬го сми¬с-лу, а та¬кож са¬мо¬стій¬но¬с¬ті тру¬до¬вої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті лю¬ди¬ни. Ця те¬н¬де¬н¬ція про-ти¬ле¬ж¬на ло¬гі¬ці ге¬до¬ні¬з¬му, для яко¬го зміст пра¬ці не ва¬ж¬ли¬вий, адже він роз¬гля¬да¬єть¬ся як за¬сіб за¬без¬пе¬чен¬ня “ба¬га¬то¬го” від¬по¬чи¬н¬ку.

Дру¬гий на¬пря¬мок по¬шу¬ку – це роз¬ви¬ток но¬во¬го ти¬пу со¬ці¬а¬ль¬них зв’я¬з¬ків лю¬дей. Він охо¬п¬лює всі рі¬в¬ні со¬ці¬у¬му – по¬чи¬на¬ю¬чи від сі¬м’ї і за-ве¬р¬шу¬ю¬чи від¬но¬си¬на¬ми між лю¬ди¬ною і су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬вом на по¬лі¬тич¬ній аре¬ні.

У від¬мі¬че¬них те¬н¬де¬н¬ці¬ях про¬яв¬ля¬ють¬ся ри¬си та¬ко¬го роз¬ви¬т¬ку ци¬ві-лі¬за¬ції, ви¬щим сми¬с¬лом яко¬го є уні¬вер¬са¬ль¬ний тво¬р¬чий гу¬ма¬нізм. Уні¬вер-са¬ль¬ним він є то¬му, що орі¬є¬н¬ту¬єть¬ся на ві¬ль¬ний роз¬ви¬ток ко¬ж¬ної лю¬ди¬ни і її зв’я¬з¬ків з ін¬ши¬ми лю¬дь¬ми, а тво¬р¬чим то¬му, що цей роз¬ви¬ток озна¬чає ма¬к¬си¬ма¬ль¬ну мо¬бі¬лі¬за¬цію по¬те¬н¬ці¬а¬лу осо¬би¬с¬то¬с¬ті.

Не¬ва¬ж¬ко за¬мі¬ти¬ти по¬ді¬б¬ність цьо¬го сце¬на¬рію тра¬ди¬цій¬но¬му ко¬му¬ні-с¬ти¬ч¬но¬му іде¬а¬лу. Од¬нак уні¬вер¬са¬ль¬ний тво¬р¬чий гу¬ма¬нізм не мо¬же ото¬то-ж¬ню¬ва¬ти¬ся з уто¬пі¬єю, яка, як те¬пер ві¬до¬мо, не¬су¬мі¬с¬на зі сво¬бо¬дою осо¬би-с¬то¬с¬ті.

Ва¬ж¬ли¬вим до¬ся¬г¬нен¬ням уні¬вер¬са¬ль¬но-¬гу¬ма¬ні¬с¬ти¬ч¬но¬го сце¬на¬рію є йо¬го аде¬к¬ва¬т¬ність гло¬ба¬ль¬но¬му ха¬ра¬к¬те¬ру но¬вої ци¬ві¬лі¬за¬ці¬ї. Для то¬го, щоб но¬ва ци¬ві¬лі¬за¬ція по¬до¬ла¬ла про¬ти¬річ¬чя між “ба¬га¬ти¬ми” і “бі¬д¬ни¬ми” су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва¬ми по¬трі¬б¬но, щоб від¬бу¬в¬ся роз¬ви¬ток ро¬до¬вої пла¬не¬та¬р¬ної сві-до¬мо¬с¬ті. В наш час до¬по¬мо¬га більш роз¬ви¬ну¬тих кра¬їн на¬ро¬дам “тре¬тьо-го сві¬ту” оде¬р¬жує що¬ро¬ку су¬с¬пі¬ль¬ну під¬три¬м¬ку в ря¬ді кра¬їн. В цьо¬му і по¬ля¬гає сим¬п¬то¬ми ста¬но¬в¬лен¬ня ці¬єї но¬вої сві¬до¬мо¬с¬ті.

Ба¬га¬то з вче¬них при¬хо¬дять до ви¬сно¬в¬ку, що ви¬яв¬ле¬ні сце¬на¬рії рі¬д-ко здій¬с¬ню¬ють¬ся в чи¬с¬то¬му ви¬гля¬ді. Ре¬а¬ль¬на іс¬то¬рія зви¬чай¬но дає про¬с-тір для бо¬ро¬ть¬би і ком¬п¬ро¬мі¬сів рі¬з¬них те¬н¬де¬н¬цій. Шви¬д¬ше всьо¬го, та¬кою бу¬де й іс¬то¬рія ан¬тро¬по¬ген¬ної ци¬ві¬лі¬за¬ці¬ї. Сьо¬го¬дні ця ци¬ві¬лі¬за¬ція тіль¬ки на¬ро¬джу¬є¬ть¬ся. Їй при¬йдеть¬ся пе¬ре¬бо¬ро¬ти опір ци¬ві¬лі¬за¬цій, що пе¬ре¬ду¬ва-ли, осо¬б¬ли¬во тех¬но¬ген¬ної, яка по¬ки що до¬сить си¬ль¬на в усіх іс¬ну¬ю¬чих су-с¬пі¬ль¬с¬т¬вах…

Ба¬га¬тьом су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬вам до¬ве¬деть¬ся прой¬ти че¬рез пе¬рі¬од од¬но¬ча¬с¬но-го за¬сво¬єн¬ня до¬ся¬г¬нень тех¬но¬ген¬ної ци¬ві¬лі¬за¬ції і пе¬ре¬хо¬ду до ан¬тро¬по-ген¬ної ци¬ві¬лі¬за¬ці¬ї.

Все це сві¬д¬чить про те, що іс¬то¬рія люд¬с¬т¬ва не за¬кін¬чу¬єть¬ся ра¬зом з кі¬н¬цем тех¬но¬ген¬ної ци¬ві¬лі¬за¬ці¬ї. Пра¬ви¬ль¬ні¬ше бу¬де ска¬за¬ти, що це зна¬ме-нує по¬ча¬ток но¬вої іс¬то¬рі¬ї. Ви¬зна¬ч¬ну роль в цій іс¬то¬рії бу¬дуть ві¬ді¬грі¬ва¬ти не дер¬жа¬ва, кла¬си чи пар¬тії, а са¬ма лю¬ди¬на, роз¬ви¬ток люд¬сь¬кої осо¬би¬с-то¬с¬ті і вза¬є¬мо¬від¬но¬си¬ни між лю¬дь¬ми і на¬ро¬да¬ми.