Індивідуальні особливості молодших школярів та застосування їх в навчально-виховному процесі

В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачи¬ти координування впливів на учня педагогів, батьків і ко¬лективу. Така координація здійснюється за умови щоден¬ного аналізу результатів виховного впливу, обміну думка¬ми з питань життя і діяльності вихованців.

Для успішного ведення цієї роботи потрібне її плану¬вання, що враховує характеристики особистості й передба¬чувані результати виховного впливу (проект особистості). Це дає змогу управляти процесом виховання, координува¬ти всі виховні впливи, поглиблювати й розширювати ці¬лі та завдання виховання. Наявність проекту на кожного (чи хоча б на педагогічно занедбаного) вихованця робить індивідуальну роботу педагогічно доцільною, цілеспрямо¬ваною.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко пов'язують з груповими і фронталь¬ними.

Позакласне читання має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури чи¬тання. Педагог повинен пояснити дітям та їх батькам, що І як слід читати, скільки відводити часу на позакласне чи¬тання залежно від вікових та індивідуальних особливо¬стей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховува¬ти вимоги до читання в конкретному класі. На матеріалі

12

прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні матимуть можливість обмінятися думками про улюб¬лені твори.

Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги.

Бажана в класі й бібліотечка. Вона може складатися з книг шкільної бібліотеки і особистих книг учнів. Психо¬логічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, Що книги постійно в полі зору учнів.

Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає, безсистемне. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.

Колекціонування позитивно впливає на загальний роз¬виток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі на¬вички, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчастіше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, пла¬катів, репродукцій, рідше збиранням колекцій мінералів плодів і насіння. Педагог повинен насамперед з'ясувати кого і який вид колекціонування приваблює, яку мету ста¬вить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами-стикається, якої допомоги потребує, і на під¬ставі цих спостережень планувати роботу з учнівського ко¬лекціонування. В одному випадку потрібно роз'яснити ме¬ту і значення колекціонування, в другому - дати пра¬вильне спрямування, в третьому - допомогти практично щодо збирання, оформлення і збереження матеріалів. Ко¬рисно організувати в класі виставки і огляди учнівських колекцій, повідомляючи про це заздалегідь. Всі експона¬ти попередньо переглядає актив класу за участю педаго¬га, відтак складають план проведення виставки. Вчитель чи хтось із школярів готує вступне й підсумкове слово. Учасники виставки мають коментувати експонати.

Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у пев¬ну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну. Виховні заходи з учнями 1-4 класів у школах доцільно організовувати до 19 години.

13

2. Сталі індивідуальні риси особистості як важливий аспект гуманізації навчання й виховання.

Мета гуманістичної освіти ґрунтується на забезпеченні природних потреб людини та її прагнень. Гуманістична освіта повинна створити умови, які уможливлювали для учня: повний індивідуальний розвиток; задоволення природних потреб у розвитку; всебічну суб'єктну активність у мисленні й дії; суб'єктне самовизначення; самореалізацію через самотворення власної особистості й актуалізацію своїх можливостей у дії; самопізнання; постійне самовдосконалення, пристосування до оточення, що змінюється.